У травні 2022 року Центр дослідження громадської думки запитав польських жінок і чоловіків про їхню віру та релігійні практики. Під час проведення дослідження вимога закривати рот і ніс у закритих приміщеннях (тобто також у костелах) уже не діяла, як і будь-які обмеження кількості людей у костелі.
Скільки людей ходить до костелу?
Згідно із заявами респондентів, 68% із них (понад дві третини) вже не ходять до костелу в неділю. Це на 9 відсоткових пунктів більше, ніж у 2020 році (тоді не ходили 59%), і аж на 13 в. п. більше, ніж у 2018 році. Лише кожен третій поляк (32%) бере участь у месі, богослужінні або релігійному зібранні раз на тиждень, відчуваючи таку внутрішню потребу.
Заяву, що ніколи не ходять до костелу, частіше роблять чоловіки, ніж жінки (відповідно 18% і 12%), а також кожна четверта особа віком 25–34 роки (25%), понад кожен четвертий представник керівного складу та фахівців із вищою освітою (28%) і майже кожна третя людина з лівими поглядами (31%).
| Не враховуючи вінчання, хрещення та поховання, як часто Ви берете участь у месі, богослужінні або релігійному зібранні, тому що відчуваєте таку потребу? | 2018 | 2020 | 2022 |
|---|---|---|---|
| Щодня | 0% | 1% | 1% |
| Частіше ніж раз на тиждень | 4% | 4% | 4% |
| Щонеділі | 45% | 41% | 32% |
| Приблизно раз на місяць | 17% | 18% | 18% |
| На Різдво та/або Великдень | 13% | 11% | 13% |
| Рідше | 9% | 11% | 15% |
| Ніколи | 10% | 11% | 15% |
| Відмова від відповіді / Важко сказати | 2% | 3% | 3% |
У травні 2022 року понад чотири п’ятих дорослих польських жінок і чоловіків (82%) заявили, що не відвідують і ніколи не відвідували зустрічі якоїсь спільноти, молитовної групи або релігійного руху.
Релігійні практики поляків не завжди позначаються на їхній поведінці в повсякденному житті, тому дослідники з CBOS запитали не про особисті переконання, а про думку інших: «Як Ви думаєте, за кого Вас вважають інші?». Виявилося, що трохи менше двох третин поляків (64%) заявляють, що їх сприймають як віруючих, із них 3% стверджують, що інші вважають їх глибоко віруючими. Поведінка, позиція та висловлювання кожної десятої людини дають змогу оцінити її як радше невіруючу (10%), а майже 6% респондентів вважають, що їх сприймають як цілком невіруючих.
Чим є Костел для людей?
У дослідженні інтерв’юери CBOS запитали про ставлення до інституційного Костелу. Респонденти обирали одне з наведених тверджень — те, яке вважали найближчим для себе. Їхні відповіді розподілилися досить рівномірно. Найбільша група, 27% людей, вважає, що Костел є спільнотою, у якій реалізується їхня віра. Майже стільки ж дорослих поляків (26%) сприймають Костел через призму священників і єпископів, які своїми словами та вчинками відштовхують їх від себе. Для однієї п’ятої респондентів (20%) найближчим є твердження, що Костел — це парафія, у якій їм добре, така сама частка (також 20%) погоджується з твердженням, що Костел не відповідає сучасності й тому не приваблює їх.
Люди відходять від Костелу
Як пишуть фахівці Центру дослідження громадської думки, пандемія коронавірусу, безперечно, позначилася на релігійності поляків. Це передусім видно у відтоку з Костелу людей, які раніше регулярно практикували, та у зростанні частки респондентів, які заявляють, що ніколи не ходять до костелу. Питанням, яке більше розділяє поляків, є ставлення до Костелу як інституції або спільноти, а не ставлення до Бога чи особиста віра. Тож можна припустити, що на послаблення релігійних практик частини людей вплинули також події, які стали відомими під час пандемії (наприклад, скандали за участю церковної ієрархії).
Усі дані та цитати походять із повідомлення за результатами дослідження «Зміни релігійності поляків після пандемії» (червень 2022 року), проведеного Центром дослідження громадської думки.