Invictus Games — це ініціатива, засновником і патроном якої є принц Сассекський — Гаррі. IG — це не лише спортивні змагання, у яких беруть участь поранені військовослужбовці та ветерани. Передусім це міжнародна спільнота, яка підтримує одне одного в процесі відновлення здоров’я, ділиться власним досвідом і силою invictus — непереможних.
Окрім здорового суперництва між учасниками, поїздка відбувалася в дуже дружній атмосфері. Військовослужбовців могли супроводжувати члени родини. У кожній дисципліні було видно, наскільки важливою для спортсменів є підтримка сім’ї. Завдяки дуже гучній підтримці біло-червоні бронетанкісти знали, що мусять викластися на повну. При цьому вони підкреслювали, що польські мотиваційні вигуки були найгучнішими.
– Я готувався до змагань три роки, оскільки змагання 2019 року перенесли через запроваджений епідемічний стан — зазначає сержант Rafał Rutkowski. — Від моменту подання заявки та вступу до команди ми мали кілька зборів, під час яких була можливість спільних тренувань. На змаганнях я брав участь у трьох дисциплінах. Другого дня відбулися легкоатлетичні змагання, у яких я взяв участь у бігу на 1500 м. У цій дисципліні мені вдалося фінішувати третім. Наступного дня була групова естафета, однак нам не вдалося піднятися на п’єдестал, і ми посіли четверте місце. Змагання з плавання відбулися на четвертий день, у трьох стилях. Я взяв участь у плаванні брасом. Обрав цей стиль, оскільки він був особливим на дистанції 50 метрів, і я знав, що можу поборотися за п’єдестал. Нам це вдалося, і я посів третє місце.
Командир бригади полковник Grzegorz Barabieda нагородив військовослужбовців додатковою відпусткою та заохочувальною премією: — Кожен військовослужбовець у бригаді важливий для нас, але є видатні військовослужбовці, які, попри інвалідність, реалізують свої захоплення, беручи участь у різноманітних змаганнях і здобуваючи медалі. Таких військовослужбовців потрібно цінувати.
Старший капрал Karol Szewczyk:
Я отримав пропозицію від тренера національної збірної, а пізніше — від тренера Invictus із волейболу сидячи. Від 2021 року я був на чотирьох зборах, однак, попри те, що ми різні, від самого початку створювали злагоджену команду. Волейболом сидячи я займаюся вже 6 років — у команді, у населеному пункті, де живу. Їдучи на змагання, ми розраховували на золото. Завдяки хорошій підготовці та належному настрою нам вдалося досягти результату — ми вийшли до півфіналу, де грали зі збірною Сполучених Штатів і перемогли в цьому матчі.
І додає:
У фіналі ми грали зі збірною Грузії. Тут нам також вдалося перемогти, не програвши жодної партії. Ми посіли омріяне 1-е місце на п’єдесталі. Після кожного матчу ми гучними оплесками дякували супернику, а таке ставлення Invictus оцінили глядачі та спортсмени інших збірних.
У Invictus Games можна взяти участь двічі, тож у майбутньому наші бронетанкісти також матимуть нагоду проявити себе й повернутися з медалями.