Перше питання, на яке ми спробуємо знайти відповідь: чи належать велосипедисти до групи так званих незахищених учасників дорожнього руху? Незахищеними, безумовно, вважають пішоходів, але так само, як і їх, велосипедистів також ніщо не захищає від наслідків аварії.

Велосипеди не мають бамперів, подушок безпеки та ременів безпеки. Тому велосипедисти зобов’язані дотримуватися відповідних правил, створених винятково для забезпечення їм високого рівня безпеки. Саме тому велосипедисти повинні користуватися велосипедними доріжками, якщо вони проходять поруч із проїзною частиною для автомобілів. Але про все по черзі: яке місце велосипедиста на дорозі?

Відповідно до ст. 33 ч. 1 Закону «Про дорожній рух» велосипедисти зобов’язані користуватися велосипедною дорогою або смугою для велосипедного руху. Якщо інфраструктура не передбачає такого місця, ст. 16 ч. 5 говорить, що велосипедом слід їхати узбіччям. Якщо ж узбіччя непридатне для руху, велосипедист може користуватися проїзною частиною, але має пам’ятати, що потрібно триматися якомога ближче до її правого краю.

Існують також обставини, за яких велосипедисти можуть користуватися тротуаром. До них належить, зокрема, ситуація, описана у ст. 33 ч. 5 UPoRD, коли велосипедист опікується особою віком до 10 років, яка також керує велосипедом. Крім того, якщо тротуар має щонайменше 2 метри завширшки, а дозволена швидкість транспортних засобів на дорозі, якою рухається велосипедист, перевищує 50 км/год, він також може користуватися тротуаром.

Останній випадок — несприятливі умови на проїзній частині, наприклад сніг, густий туман або ожеледиця, що створюють для велосипедиста реальну небезпеку. На тротуарі, звісно, потрібно бути особливо обережним і пам’ятати, що слід поступатися місцем пішоходам. На спільних тротуарах часто можна побачити знак C-13 і C-16 із зображеннями велосипеда та пішохода, розділеними вертикальним або горизонтальним роздільником. Горизонтальний означає, що велосипедисти мають на тротуарі поступатися місцем пішоходам, тоді як вертикальний повідомляє, що і пішоходи, і велосипедисти мають окремі поверхні для руху.

Отже, ми знаємо, коли і за яких обставин велосипедисти користуються елементами дорожньої інфраструктури. Як видно, ці правила можна назвати здоровим глуздом у питанні узгодження спільного перебування на дорозі пішоходів, велосипедистів і водіїв транспортних засобів. Кожен у цьому поєднанні має знайти своє найбезпечніше місце, тому так важливо, щоб усі дотримувалися чинних правил.

Далі слід згадати про обов’язкове оснащення велосипеда, а також про обладнання, яке прямо не передбачене правилами, але істотно підвищує безпеку. Усім, хто не знає, чи відповідає їхній велосипед нормам, визначеним законодавством, допоможе Розпорядження Міністра інфраструктури від 31 грудня 2002 року щодо технічних умов транспортних засобів та обсягу їх необхідного оснащення.

Відповідно до § 53 ч. 1 Розпорядження велосипед має бути оснащений: 1) спереду — щонайменше одним габаритним ліхтарем білого або селективного жовтого кольору; 2) ззаду — щонайменше одним світлоповертачем червоного кольору, який має форму, відмінну від трикутної, та щонайменше одним габаритним ліхтарем червоного кольору; 3) ліхтарями, про які йдеться у ч. 3 п. 3, якщо конструкція велосипеда або велосипедного візка унеможливлює подання водієм сигналу про намір змінити напрямок руху або смугу за допомогою витягнутої руки; 4) щонайменше одним ефективно діючим гальмом; 5) дзвінком або іншим попереджувальним сигналом із немилозвучним звуком.

Крім того, варто подбати про елементи, які не є юридичним обов’язком, але їх використання диктує звичайний здоровий глузд. Перший із них — захисний шолом. Травми голови під час аварій є найнебезпечнішими. Обираючи захисний шолом, варто придбати такий, що забезпечить нам або нашим дітям максимальний захист. Найдешевші шоломи виготовляють зі звичайного пінополістиролу, тому краще пошукати шолом із матеріалу, який добре поглинає силу удару.

Такий матеріал здатен поглинути удар, і в разі значної сили удару шолом розпадається, забираючи на себе значну частину енергії. Також добре, якщо шолом має систему MIPS (Multi Impact Protection System), яка є своєрідним шоломом усередині шолома. Завдяки ізоляції двох шарів вона ще краще захищає від травм голови. Крім того, шоломи поділяються на міські, позашляхові та призначені для скейтпарків. Тож варто приділити трохи часу вибору відповідної моделі.

Далі потрібно проаналізувати причини подій за участю велосипедистів. Зосередьмося на причинах, що залежать від самих велосипедистів. До їхніх найпоширеніших помилок належить рух тротуаром у ситуації, коли це заборонено. Велосипしисти також забувають триматися правого краю — навіть під час користування велосипедною доріжкою. Рух біля правого краю особливо важливий з огляду на постійне зростання інтенсивності руху транспортних засобів і, звісно, самих велосипедів.

Для учасників дорожнього руху часто великим здивуванням і причиною аварій стає також несподівана зміна напрямку руху або смуги. Велосипедисти просто забувають подавати сигнал про ці маневри на дорозі, а такий обов’язок випливає зі ст. 22 ч. 5 UPoRD. Виставити праву або ліву руку й таким чином показати іншим учасникам дорожнього руху свій намір виконати маневр не потребує значних зусиль, але може допомогти уникнути виїзду просто під транспортний засіб, що наближається і водій якого не очікує нашого повороту.

Серйозним порушенням велосипедистів є також проїзд на сигнал світлофора, коли він показує червоне світло, або користування під час руху телефоном, що вимагає тримати слухавку чи мікрофон у руці. Не потрібно додавати, що перегляд інтернету або написання SMS під час руху — це не лише заборонено, а й безвідповідально. Особливо міське середовище вимагає від велосипедиста постійної зосередженості та швидкої реакції на динамічну непередбачувану ситуацію. Існують також елементи, які законодавчо не врегульовані, але істотно впливають на безпеку велосипедистів. До них належить, зокрема, слухання музики в навушниках під час руху так, що звукові сигнали з навколишнього середовища стають недоступними.

Велосипедисти також порушують стійкість свого транспортного засобу через нерівномірний розподіл вантажів, наприклад покупок, що створює проблеми під час керування або призводить до невмілих спроб рушити на світлофорі. Однак увесь час ідеться про помилки велосипедистів, адже саме їм присвячене це повідомлення. Але потрібно пам’ятати, що водії автомобілів також мають на совісті неправильну поведінку щодо велосипедистів. Найсерйозніша з них — ненадання переваги під час повороту на поперечну дорогу. Великим порушенням водіїв транспортних засобів є також недотримання безпечної дистанції від велосипедиста під час його обгону; це визначає ст. 24 ч. 2 UPoRD, і нагадаємо: ця дистанція не може бути меншою за 1 м.