Математика розширює горизонти. Це факт, про який мало хто з учнів усвідомлює

Математикою можна гратися. Її можна полюбити, зненавидіти або просто «пережити», особливо у шкільні роки. Підсвідомо ми знаємо, що з кожною вправою та годиною, присвяченою навчанню, стає легше (звісно, під наглядом компетентної людини), але, з іншого боку, заперечуємо її корисність. Тим часом математика може бути певним засобом для досягнення багатьох цілей, яких ми досягнемо в майбутньому, — зокрема завдяки тому, що вона розширює наші горизонти. Як це відбувається?

Чого не було б без математики?

Слід почати з аналізу того, чого нам бракувало б, якби математика не розвивалася на такому, як дотепер, рівні:

  • Наука, зокрема пов’язана з медичною галуззю, значно відставала б. Не можна заперечити, що обчислення та навички, пов’язані з їх виконанням, у багатьох випадках сприяють новим відкриттям і можливості їх перевірки.
  • Інтернет і комп’ютери? Їх не було б! Варто пам’ятати, що всі машини — навіть найпростіший телевізор — ґрунтуються на різних обчисленнях. І не лише на рівні програмного забезпечення, а й на фізичному, що має значення, наприклад, під час створення процесорів.
  • Ми й досі жили б у низькоякісних халупах. Уся будівельна галузь — від архітекторів до підрядників і дизайнерів інтер’єру — безпосередньо або опосередковано ґрунтується на математичних принципах.

Рухаючись цим шляхом, ми вже знаємо, що багато чого втратили б. Це говорить нам чимало, чи не так?

Горизонти та навчання

Якщо поглянути хоча б на результати випускних іспитів, то й досі математика створює великі труднощі — також для тих, хто перебуває на порозі дорослого життя, має найбільш сприйнятливий розум і найбільше контактує з царицею наук. Чому так відбувається? Тому що прості дії можна засвоїти за невелику кількість вправ, а складніші потребують залученості й часу. До цього додаються ще й індивідуальні здібності учня.

Якби усвідомити, що саме знання функцій і вміння розв’язувати рівняння тут не найважливіші, а важливим є «опрацювання методу», цілком можливо, що багато чого в цій сфері змінилося б. Зрозуміти це складно, і це потребує значних витрат енергії. Нерідко також потрібен відповідний провідник на цьому шляху — а скажімо відверто: учителі в державних установах нерідко не виявляють таких намірів.

Чому це варто робити?

Отже, слід поставити собі запитання: «навіщо це все, яке я маю до цього відношення?». Відповідь проста — розвиток. Не лише нас як окремих особистостей, а й усієї цивілізації. Розв’язання математичних задач супроводжуватиме нас упродовж усього життя: бюджет, робота, подорожі й навіть відпочинок. Сьогодні ми вчимо формули, а завтра? Ми не використовуємо їх безпосередньо. Натомість користуємося горизонтом, який розширився завдяки виконаним раніше вправам. Завдяки цьому ми ефективніші: втрачаємо менше грошей, краще даємо собі раду на роботі, вміємо отримати більше від подорожей і усвідомлюємо, як відпочивати.

Без математики ми зупинилися б на місці, а потім змарнували б те, що вже вдалося напрацювати. Це могло б статися швидше, ніж пізніше. Тому варто мати повагу до тих, хто навчає, а також до самого себе. Витрачання часу на переживання через те, «наскільки все це непотрібне», лише призводить до марнування цінної енергії. Краще зробити два глибокі вдихи й так спланувати свій час, щоб завдяки вправам — можливо, поруч із відповідною людиною, репетитором — зрозуміти механізм певної дії. Це принесе плоди й допоможе в майбутньому житті — як приватному, так і професійному!