– Для цього часто використовують телефонний спуфінг, тобто популярне шахрайство, яке полягає у видаванні номера телефону абонента за інший номер, щоб потім телефонувати з нього жертвам і видавати себе за іншу особу. Завдяки конкретним технологічним рішенням абонент може вручну ввести номер, який відобразиться адресату дзвінка як номер того, хто телефонує, – пояснює молодший аспірант Przemysław Ratajczyk із пресслужби Воєводської комендатури поліції у Вроцлаві.

Нещодавно у столиці Нижньої Сілезії сталося саме таке шахрайство. Речник:

На стаціонарний телефон 75-річного мешканця Вроцлава зателефонував невідомий чоловік, представився працівником відділу безпеки банку та запитав, чи здійснював той переказ. Потерпілий відповів, що ні, і на цьому розмова тоді завершилася.

Але це був не кінець. Приблизно через годину до літнього чоловіка зателефонувала інша особа. Вона стверджувала, що хтось зламав рахунок мешканця Вроцлава і що він має переказати свої гроші на безпечний банківський рахунок.

Молодший аспірант Przemysław Ratajczyk: – 75-річний чоловік, будучи переконаним, що захищає свої заощадження від злочинців, здійснив кілька переказів на загальну суму понад 360 тисяч злотих!

Правда з’ясувалася наступного дня. Стурбований чоловік зателефонував на гарячу лінію свого банку й дізнався, що став жертвою шахраїв.

Правоохоронці попереджають:

Пам’ятаймо, що маємо бути особливо обережними, коли йдеться про наші гроші та конфіденційні дані.

Як не дати себе обікрасти?

  • Щоразу, коли нас просять здійснити операцію з нашого банківського рахунку, передати дані для входу в обліковий запис або готівку особі, яку ми особисто не знаємо, це потенційне шахрайство. У такому разі необхідно неодмінно спробувати перевірити достовірність особи, яка телефонує нам або контактує іншим способом – через SMS, месенджер чи електронну пошту. Варто двічі подумати й ретельно все перевірити перед виконанням дії, яку нам доручають через телефон, щоб не втратити заощадження всього життя.
  • За жодних обставин не передаваймо особі, у чиїй особі ми не впевнені на сто відсотків, логін і пароль до інтернет-банкінгу, а також дані платіжної картки. Це конфіденційна інформація, яка має бути лише в розпорядженні її користувача. Ніхто не має права вимагати від нас її надати. Справжній представник банку ніколи про це не запитає.
  • Навіть якщо нас повідомили про потенційну загрозу, наприклад хакерську атаку на наш банківський рахунок, слід спокійно обдумати, чи справді кошти на рахунку можуть бути в небезпеці, чи, можливо, ми розмовляємо із шахраєм. Завжди пам’ятаймо, що номер телефону або назва банку, які відображаються на екрані, не гарантують, що ми спілкуємося зі справжнім представником цієї установи.
  • Уважно читаймо текстові повідомлення та електронні листи від нібито кур’єрів, операторів мобільних мереж або інших компаній. Пам’ятаймо: не переходьмо за надісланими посиланнями, не передаваймо коди BLIK або дані платіжних і кредитних карток. Кілька хвилин, витрачених на перевірку достовірності співрозмовника, відправника SMS, електронного листа чи посилання, а також на перевірку справжності вмісту, можуть захистити нас від втрати грошей.