Усі спірні питання, пов’язані з розірванням трудового договору, вирішуються на засадах, визначених Кодексом праці. Проте, вирішуючи розірвати трудовий договір або отримуючи повідомлення про звільнення, варто знати свої права та обов’язки.
Трудове право та обов’язки сторін трудових відносин
Як укладення трудових відносин, так і їх припинення здійснюється в письмовій формі — незалежно від того, чи це повідомлення про звільнення, чи розірвання договору за згодою сторін. Підставою в такому разі є заява однієї зі сторін, а розірвання відбувається з дотриманням строку повідомлення. Трудові відносини також можуть припинитися внаслідок закінчення строку дії договору, укладеного на визначений час. Звичайно, компанії чи корпорації мають розроблені внутрішні положення та регламенти, зокрема пов’язані з трудовими відносинами. Проте варто знати, що ці положення не можуть суперечити нормам кодексу, а також не можуть бути менш сприятливими, ніж положення колективних трудових договорів і колективних угод. Варто також знати, що кожна (особливо проблемна) ситуація може потребувати індивідуального розгляду з погляду відповідності нормам права. Трудовим правом займаються юридичні канцелярії, що спеціалізуються в цьому питанні. Це може бути адвокат із трудового права у Вроцлаві чи інших містах Польщі. Сумніви завжди варто розвіювати, консультуючись із фахівцями, адже трудове право є широкою та складною галуззю. Більше тут: https://wypowiedzenie-umowy-o-prace.pl/adwokat-wroclaw/.
Кодекс праці — права та обов’язки працівників
Згідно з основним принципом трудового права, найважлившим обов’язком кожного працівника, звичайно, є виконання роботи. Проте в разі розірвання трудового договору роботодавець дуже часто не хоче, щоб звільнений працівник виконував роботу протягом строку повідомлення. Попри невиконання трудових обов’язків у цей період працівник отримує заробітну плату. Однак потрібно пам’ятати, що в цей період працівник зобов’язаний залишатися в розпорядженні роботодавця та за потреби приступити до виконання роботи на його користь. Норми кодексу передбачають, однак, так зване одностороннє розірвання договору роботодавцем, що означає, що працівник не виконує роботу протягом строку повідомлення і навіть не може цього вимагати. Натомість працівникові належать 2 або 3 вільні дні (залежно від строку повідомлення), які можна використати для пошуку нової роботи.
Повідомлення про розірвання договору, звільнення від обов’язку виконувати роботу, строк повідомлення
Можлива ситуація, коли договір розривається негайно, без повідомлення про звільнення — це відбувається, коли трудові відносини припиняються з вини працівника. Це, звичайно, діє в обидва боки: якщо роботодавець грубо порушить свої обов’язки перед працівником, працівник може негайно припинити трудові відносини. Стандартний порядок припинення трудових відносин передбачає обов’язкове дотримання строку повідомлення. Як ми вже згадували в попередньому абзаці, роботодавець зазвичай вирішує звільнити працівника в цей період від обов’язку виконувати роботу. Також виникає питання: скільки триває строк повідомлення?
Це регулюють положення Кодексу праці, а саме стаття 36 Кодексу. Відповідно до закону строк повідомлення становить:
- 2 тижні — якщо працівник був працевлаштований менше ніж 6 місяців
- 1 місяць — якщо працівник був працевлаштований щонайменше 6 місяців
- 3 місяці — якщо працівник був працевлаштований щонайменше 3 роки.
З погляду права строк повідомлення вважається періодом працевлаштування, а отже, роботодавець у цей час сплачує всі види внесків на соціальне страхування, а також виплачує стандартну заробітну плату.