На зустріч із війтом і чиновниками ґміни прийшло понад сто людей. Батьки не хотіли дивитися презентацію про школу й слухати запевнення війта, що школі нічого не загрожує. Вони одразу використали важку артилерію та спростовували кожен виступ чиновників. Вони говорили про відсутність дотації для школи, неточне, а навіть маніпулятивне подання результатів іспиту восьмикласників, критикували відсутність ремонтів у закладі протягом кількох років. Війтові не повірили, що з часом він не ліквідує школу.
– Не обманюймо себе, – сказав Jan Puk, присутній на зборах. – Якщо в Домбровій не буде 4–8 класів, батьки не записуватимуть до школи нових дітей, щоб після трьох років навчання у початковій школі їх перевели до іншої школи. Рішення залишити у школі лише 1–3 класи — це перший крок до ліквідації школи. Школа має добру репутацію. Її ліквідація — це найбільше зло, яке ви завдасте дітям і цій громаді, – додав Jan Puk.
Війт Анджей Дутковський запевнив, що не запроваджуватиме силових рішень.
– Ця зустріч стосується зниження організаційного рівня школи, – переконував Andrzej Dutkowski. – Ми дізнаємося про вашу думку. Рішення у справі школи може бути ухвалене лише в лютому наступного року, після висновку куратора освіти, адже вирішальне слово має куратор. Я знаю, що думка педагогічної ради не прихильна до моєї ідеї, хоча ми гарантували, що жоден учитель, який нині працює у школі, не втратить роботи, – додав війт Дутковський.
Директорці Ґмінного закладу обслуговування шкіл Barbarze Majeckiej, яка обговорювала презентацію про школу в Домбровій у контексті інших шкіл, часто переривали виступ. Люди хотіли говорити, а не слухати. Великі емоції викликали рейтинг ґмінних шкіл і репутація школи в Красніку Дольному.
– Ще одне питання щодо виховних проблем, – взяла слово одна з жінок. – У нас у Домбровій немає проблем з алкоголем, наркотиками чи сигаретами, а в Красніку вони є, і ми про це знаємо, бо маємо там знайомих, – переконувала жінка.
Директорка Маєцька заперечила, що таких повідомлень не надходило ані від учителів, ані від батьків.
На зборах також виступила колишня солтиска Крампниці Lucyna Krzyśko, яка вже кілька разів захищала школу в Домбровій від ліквідації.
– Я не можу вас зрозуміти: чого ви хочете від цієї школи? – говорила Lucyna Krzyśko. – Скільки разів я ще муситиму захищати цю школу? Адже я стільки разів виступала на сесіях і казала: руки геть від цієї школи. Я боролася за цю школу, коли в ній було 45 дітей, а тепер їх близько ста. Ця школа зараз — це все для цих дітей і батьків. Діти чогось у школі навчаються, а потім передають це вдома, у селах. Пан війт побудував світлиці, але не має для них задуму — ці світлиці зачинені. Тепер час епідемії, але й до епідемії там нічого не відбувалося. А в школі в Домбровій завжди щось відбувалося. Учителі готували програми з дітьми й запрошували дідусів, бабусь і батьків, а що відбувалося у світлиці? Я сказала, що закриття цієї школи буде лише через мій труп. Пане війт, залиште цих батьків і дітей у спокої, дайте нам просто жити, бо я більше не хочу захищати цю школу. Я хочу, щоб ця школа була, і хочу радіти з цього, – закликала війта Lucyna Krzyśko.
Присутні в залі нагородили її виступ оплесками. Нижче — відео з фрагментами виступів учасників зустрічі в Домбровій.