Чергове засідання у справі радника Dariusz F. мало кілька аспектів. Найвагоміші свідчення дав чоловік Ewa, потерпілої працівниці комунального кладовища. Своїми свідченнями чоловік спровокував радника зробити заяву, у якій Dariusz F. висловив побоювання за власну безпеку.

– Коли я чую ці міркування, дуже шкодую, що кілька років тому ми були нормальною сім’єю, бо тепер не знаю: чи отримаю я по морді, коли вийду, чи він скаже мені «доброго дня»? Я можу почуватися під загрозою. Дуже шкодую, що допоміг комусь із родини — тут Ewa. Не буду вдавати, я дуже розчарований тим, що почув від кузена. І мені прикро, що людина, яка була свідком на моєму весіллі, розповідає такі речі. Я розумію, що це чоловік. Я захищатиму свої права і доведу, якщо суд мені дозволить, що він мені погрожував, що хоче мене знищити, бо на це є свідки, — заявив Dariusz F. у суді.

Свідчення чоловіка потерпілої

У своїх свідченнях чоловік потерпілої розповідав про погіршення здоров’я дружини, про найпохмуріший період у її професійному житті: стрес, страх і приниження.

– Цього так багато, що я навіть не знаю, з чого почати. Дружина почала працювати на кладовищі у квітковому магазині, і спочатку здавалося, що все більш-менш гаразд, — розповідав чоловік. — Бували гірші дні, але загалом усе було непогано. Одного дня обвинувачений запропонував дружині роботу в офісі, бо хтось вийшов на пенсію. Дружина зраділа, але швидко те, що мало стати черговим щасливим етапом, обернулося трагедією. Моя дружина від природи замкнута, тиха, не любить сваритися, не вибухає гнівом, і, ймовірно, обвинувачений сприйняв це як її слабкість. Він вважав її найслабшою у всій установі й дедалі зухваліше та безжальніше вихлюпував на неї свої розчарування. А оскільки сам від природи боягузливий, не протистояв людям із сильним характером, а обрав жертвою мою дружину. Хотів зробити з неї працівницю на всі випадки: принеси, винеси, підмети. Постійно повторював їй: ти тут лише для допомоги, тобі не належить печатка, тобі не можна підписувати рахунки-фактури. Коротко кажучи, хотів мати служницю на кладовищі. Що стосується вихідних і відпусток, то це вже був шлях через муки, — додав чоловік потерпілої, розповідаючи про ситуацію зі свого погляду.

Як приклад свідок навів дві ситуації: отримання дозволу на поїздку на паломництво та поїздку з дитиною на контрольний огляд до лікаря. В обох випадках, як він стверджував, дружина нелегко отримувала дозвіл, а сама думка про те, щоб попросити вихідний, сильно її стресувала.

– Після тієї ситуації з поїздкою з дитиною до лікаря (прим. ред.) я не витримав і зателефонував йому (обвинуваченому, прим. ред.), хоча дружина наполягала, щоб я цього не робив. Я сказав йому кілька слів, не буду їх повторювати, бо це були вульгарні слова. Я запитав, що маю зробити, щоб він відчепився від моєї дружини, а він почав своє: а ти знаєш, що вона припускається помилок... Усі припускаються помилок, особливо коли через обвинуваченого не можна зосередитися на роботі, — додав свідок.

Свідок також розповідав про стан здоров’я своєї дружини, який погіршувався в період її роботи на посаді в офісі кладовища.

– У дружини почалося запалення плеча, лікар встановив, що це не наслідок травми, а результат тривалого стресу, — розповідав свідок. — До сьогодні дружина перебуває під наглядом психолога і приймає антидепресанти, вона вже не та сама людина, якою була: веселою, радісною, усміхненою, перш ніж почала працювати на кладовищі, — додав чоловік потерпілої.

Свідчення про психічний стан потерпілої також підтвердили дві інші свідки: сестра потерпілої та її подруга з молитовного гуртка.

SMS-повідомлення та підписи на записках

Під час допиту свідків перша жінка свідчила у справі SMS-повідомлень, які, начебто, потерпіла розсилала людям, пов’язаним із парафією, до якої належала. Зміст нібито надісланих SMS був відомий свідкині з чужих слів. Вона їх не бачила й не отримувала, а людина, яка їй про них розповіла, нібито одразу їх видалила через неприємний зміст. Свідкиня також розповіла про свою зустріч із потерпілою кілька місяців тому.

– Пані Ewa зізналася мені, які в неї стосунки з обвинуваченим. Коли я поверталася з плебанії, вона мене зупинила й сказала, що подала справу до суду і що знищить його (Dariusz F., прим. ред.). Я відповіла: пані Ewa, ви не можете так зробити, бо знищите прекрасну сім’ю, тобто сім’ю обвинуваченого, а вона на це: мене теж знищує, — додала свідкиня.

Друга жінка, яка заміняла потерпілу на роботі, своєю чергою засвідчила, що випадково виявила записки з підписом обвинуваченого-радника під календарем на столі, за яким раніше працювала потерпіла.

– Сталася така ситуація: я сиділа за столом пані Ewa, на ньому був великий календар-блокнот, під який я ніколи не заглядала. Я випадково його зачепила, і все впало на підлогу, — свідчила свідкиня. — В офісі я була сама, а керівник був у себе. Стурбований шумом, він запитав, що сталося. Я відповіла, що в мене впали речі. Побачивши якісь записки, я хотіла їх викинути, але запитала, чи можна це зробити, і попросила керівника їх переглянути. Серед них була маленька записка з якоюсь печаткою та підписами. Підписи виглядали так, ніби це підписувався пан Dariusz F. Керівник був дуже здивований і сказав, що це не його підписи. Керівник склав службову записку і попросив мене підписати її, — додала жінка. Це свідчення припускає, що потерпіла тренувалася підробляти підпис керівника, але чи правдива ця історія, оцінить суд.

Жінка також засвідчила, що не мала жодних проблем з обвинуваченим на роботі, а її роботу оцінювали добре. Вона також додала, що не помічала жодної ситуації, у якій у поведінці керівника були б ознаки мобінгу, але не розмовляла з працівниками про керівника. Перевіряючи книги похованих за період 2018–2019 років, жінка знаходила в них помилки, допущені потерпілою, а також керівником Dariusz F.

Захисник обвинуваченого попросив суд звернутися до міської адміністрації Bolesławiec із проханням повідомити, де знаходяться документи щодо конкретних записів і помилок у книгах, допущених потерпілою протягом періоду, охопленого обвинувальним актом.

– Наразі ми знаємо, що документи були подані, вони мали знаходитися в офісі компанії, але їх там немає, про що свідчив директор MZGM Kazimierz Łomotowski, — пояснював захисник.

Завдяки цим документам, на думку захисника, можна буде оцінити, скільки помилок допустила потерпіла в книгах.