Пані Юзефа Домарадська є мешканкою Божейовиць. Вона народилася 8 липня 1921 року в селі Клувінці, що розташоване в гміні Хоростків, Копичинецькому повіті, Тернопільському воєводстві (нині Україна). Їй було лише 11 місяців, коли її мама потрапила в аварію і, попри зусилля лікарів, померла в клініці у Львові.
Через багато років, після завершення війни, пані Юзефа разом із чоловіком Маріаном, з яким після 7 років заручин одружилася 13 липня 1943 року, приїхала до Болеславця, а потім оселилася в селі Ґранішув (нинішні Божейовиці).
Вони жили разом із батьком Антонієм в одному будинку, адже багато будинків усе ще були зайняті німцями. Разом вони провели перший для них Святвечір на чужій землі, побоюючись, що в майбутньому їм доведеться тікати звідси від колишніх німецьких власників. Вони пригледіли будинок неподалік, біля великого каштана. Там вони вирішили оселитися, коли його покинуть тодішні мешканці.
Пан Маріан помер у 1997 році, а наша ювілярка й досі живе на території гміни Болеславець, хоча сумує за своїми Кресами, за своєю Польщею. Однак вона не хоче туди їхати. Воліє зберегти у своїй пам’яті найщасливіші миті дитинства та юності, не порівнюючи їх з іншою дійсністю. У вересні 2016 року Юзефа Домарадська отримала медаль з нагоди 70-річчя заселення гміни Болеславець.
Органи місцевого самоврядування: — Такі ювілеї завжди є надзвичайно приємними моментами — незалежно від того, чи зустрічаємося ми з нашими мешканцями особисто, чи, як в останні роки, підтримуємо контакт з їхніми близькими. Родинні розповіді, які нам доводиться чути, є живим свідченням, неповторним уроком історії. Нам надзвичайно пощастило бути її частиною.
І додає: — Пані Юзефі бажаємо наступних щасливих років життя у здоров’ї.