Алергія у дітей стала дуже поширеною недугою. У дедалі більшої кількості малюків є алергія на домашніх пилових кліщів, пилок рослин, хімічні речовини, а також шерсть тварин. На жаль, проблеми з алергією часто є спадковими. Імовірність виникнення алергії у малюка вища, якщо один або обоє батьків страждають на алергію. Якщо батько й мати є алергіками, існує 75% імовірності, що їхня дитина також матиме алергію. Якщо ж алергія є лише в одного з батьків, ризик її виникнення у малюка становить 50%. Дослідження показують, що тип алергії батьків впливає на тип алергії дитини. Астма, сінна гарячка, запалення слизової оболонки носа та екзема вважаються спадковими.
Маленькі алергіки
Найскладнішим завданням виявляється встановлення лікарем правильного діагнозу. Розпізнати алергію у дітей віком від 3 до 6 років складно, оскільки в цей період вони часто хворіють на різні захворювання. Тому симптоми алергії можна сплутати з інфекціями — про це у фільмі розповідає «Чи можна сплутати алергію у дітей з іншими захворюваннями?» доктор медичних наук Zygmunt Nowacki, алерголог із Krakowa. За його словами, лікар первинної ланки сам не здатен діагностувати алергічне захворювання. Тому варто звернутися до лікаря-спеціаліста.
Алергологи часто діагностують алергію «обхідним шляхом», тобто виключаючи інші захворювання, симптоми яких схожі на алергію чи астму. Використовують алергологічну діагностику, тобто тести. Однак потрібно пам’ятати, що вони не підтверджують остаточно наявність захворювання, а лише свідчать про схильність дитини до алергії.
Правильна й рання діагностика алергії у дитини дуже важлива — вона може в майбутньому захистити її від інших захворювань. Dr Monika Kapińska-Mrowiecka, дерматолог та алерголог із Krakowa, у фільмі «Діти з атопічним дерматитом мають ризик розвитку бронхіальної астми» розповідає, що потрібно звертати увагу на ранні прояви атопічного дерматиту у дітей, оскільки в таких випадках ризик розвитку бронхіальної астми дуже високий.
Алерголог чи пульмонолог?
До спеціаліста найкраще звернутися в таких випадках:
- лікар первинної ланки не впевнений у діагнозі,
- сімейний лікар не може впоратися з недугами дитини,
- симптоми алергії помірні або тяжкі й потребують консультації спеціаліста,
- є потреба в додатковій консультації.
Маленький пацієнт може отримати направлення до алерголога або пульмонолога. Важливо розуміти відмінності між цими спеціальностями.
Алерголог — експерт із визначення причин алергічних реакцій. Він проводить алергопроби, консультує щодо засобів, які допомагають зменшити кількість алергенів у навколишньому середовищі, а також може провести імунотерапію (лікування дитини за допомогою вакцин для десенсибілізації).
Пульмонолог — діагност, який зазвичай займається дітьми, що страждають на рідкісніші захворювання дихальної системи. Він готовий відповісти на такі запитання: чому дитина кашляє, а призначені ліки не діють належним чином? Що було пропущено у дитини, яка й надалі страждає від постійних недуг? Пульмонолог також є експертом з інтерпретації різних досліджень, що оцінюють функцію легень і можуть бути корисними.
Дитячу пульмонологію вважають відносно новою галуззю медицини. Алергологія є давнішою спеціальністю, і часто звернення по допомогу до алерголога є вдалим вибором. Завдання алергології та пульмонології не виключають одне одного, тому діти можуть паралельно спостерігатися у лікарів обох спеціальностей. Важливо, щоб лікар був експертом у підборі ліків і безпечному контролі дитячих недуг.
Перший візит дитини до лікаря
Якщо дитина має симптоми, що вказують на алергію або астму, першим етапом має бути візит до лікаря первинної ланки (сімейного). Перевага сімейного лікаря полягає в тому, що він зосереджується на всьому організмі дитини. Додатковою перевагою може бути те, що він знає маленького пацієнта, що полегшує роботу з дитиною. У разі підозри на алергічне захворювання або астму в дитини сімейний лікар видасть направлення до алерголога чи пульмонолога.
Батьки дитини повинні належним чином підготуватися до візиту до лікаря. Перший крок — спостерігати за малюком і записувати свої спостереження. Потрібно знати, які симптоми має дитина та за яких обставин вони виникають (наприклад, чхання під час весняної прогулянки в парку). Якщо малюк приймає ліки, потрібно повідомити лікарю, для чого їх призначено і в яких дозах їх дають. Найкраще взяти упаковки ліків із собою до лікаря.
Під час візиту з дитиною до лікаря батькам не слід соромитися ставити запитання. Про що можна запитати лікаря?
- Чи має дитина алергію або астму?
- Чи є, крім алергії та астми, ще якась проблема зі здоров’ям?
- Які чинники провокують алергічні симптоми у дитини?
- Чи потрібно провести дитині алергопроби?
- Чи повинна дитина звернутися до спеціаліста, і якщо так, то це має бути алерголог чи пульмонолог?
- Що ще, крім алергії, може провокувати напади астми у дитини?
- Як обмежити контакт дитини з алергенами?
- Чи повинна дитина отримати вакцини для десенсибілізації?
- Як часто потрібно проходити контрольні огляди?
- Чи потрібні дитині ліки постійно, чи лише тоді, коли з’являються симптоми?
- Чи можуть після прийому ліків виникнути побічні ефекти?
- Який спосіб лікування дитини є найбезпечнішим?
- Що робити, якщо призначені ліки не діятимуть?
- З ким потрібно зв’язатися в невідкладних випадках?
Роль батьків
Потрібно усвідомлювати, що батьки також є частиною діагностичної команди, оскільки описують симптоми та перенесені дитиною захворювання. Це ключові елементи обстеження маленького пацієнта, тому під час візиту до спеціаліста найкраще, щоб були присутні обоє батьків (особливо під час першого візиту). Що краще батьки підготуються до зустрічі з лікарем, то більше користі принесе візит.
Також важливо, щоб діти могли робити те, що хочуть, тобто повноцінно брали участь у різноманітних заняттях і не почувалися обмеженими через алергію.
інформація Anna Włoszek, Dariusz Młynarczyk
Цикл «Все, що ви хочете знати про алергію» публікується у співпраці з відеопорталом www.JaAlergik.pl.