У понеділок, 19 квітня, о 19:30 — інтерв’ю з Anna Krawczak, яка порушує складну тему опіки над дітьми, які в біологічних сім’ях зазнають найбільшої кривди. Хто опікується дітьми, пораненими, зрадженими дорослими й розлюченими через це?

Авторка книжки «In vitro. Bez strachu, bez ideologii» також порушує теми, яких щодня уникають. Наприклад, не гетеронормативні люди могли б усиновлювати дітей LGBT+ і чудово допомагали б їм. Чому? На думку Anna Krawczak, життєвим ресурсом таких людей стала здатність виживати в гомофобному світі, а пов’язані з нею сила, стійкість і сміливість — адже вони точно знають, що означає бути жертвою, зазнавати насильства й презирства, але все одно підвестися на ноги та повернути собі життя.

Anna Krawczak:

Висловлювання міністра Czarnka про сім’ю мені дуже подобається — якщо це безпечне для дитини середовище.

Для кількох десятків дітей у біологічних сім’ях у Польщі не було безпечно. Вони загинули.

Hania з Kłodzko була вбита материнським співмешканцем і матір’ю. Сигнали про насильство ігнорували.

Чому в Польщі такий низький рівень чутливості до кривди дітей?

У Польщі біологічну сім’ю фетишизують.

Про те, що відбувається в сім’ї, вирішує сімейний кодекс, який походить із 60-х років. Дитину трактують як власність матері.

На рішення судів також впливає культурне середовище.

Деякі діти зазнають фізичних травм, а потім психологічних — на довгі роки (виникає травма).

Прийомні батьки мають відповідати низці критеріїв.

Сексуальна орієнтація не має жодного стосунку до того, якими ми є як люди та батьки.

Для деяких дітей одностатеві пари можуть бути кращими батьками, ніж різностатеві.

На своїй сторінці у Facebook Anna Krawczak написала:

19 лютого 2021 року померла трирічна Hania з Kłodzko, закатована матір’ю та її партнером. Менш ніж за місяць до вбитої Hania, 10 березня, приєднався новонароджений зі Szczecin, задушений матір’ю (двох старших дітей жінки раніше вже вилучили й вони перебували під опікою). Перед Hania, 5 лютого 2021 року в Turzany психіатрично хвора мати вбила дітей віком 3 і 5 років, а першого березня до лікарні в Olsztyn потрапила трирічна дівчинка з гематомою мозку (мати вже була засуджена за жорстоке поводження зі старшими дітьми, сім’я перебувала під дією «синьої карти»). Розумієте, усе це сталося протягом 30 днів одного-єдиного року.

Anna Krawczak — членкиня Міждисциплінарної групи досліджень дитинства UW, багаторічна голова Асоціації лікування безпліддя та підтримки усиновлення «Nasz Bocian»; докторантка в Інституті польської культури UW, де пише докторську дисертацію, присвячену батьківству завдяки донорству гамет і ембріонів. Авторка книжки «In vitro. Bez strachu, bez ideologii»