«Рік пандемії» Stefańczyk Studio — фільм, який створювали протягом дванадцяти місяців. Це документальна стрічка про страх, героїзм, жалобу та боротьбу з досі невідомою хворобою.
— Працюючи в медіа 17 років, я не бачив подібної ситуації, — розповідає Andrzej Stefańczyk. — Коли країну сколихнули фотографії поліцейських у захисних костюмах, які затримували біля Lwówek пару, що їхала до Bolesławiec, це був черговий момент усвідомлення того, що все справді серйозно. Тоді я вирішив збирати матеріали для цього документального фільму й подивитися, що з цього вийде, — додає автор.
Вийшов хороший документальний фільм. Він показує фактичні зміни, яких зазнала лікарня, і передає емоції, що супроводжували зростання кількості заражень.
— Цінними у фільмі є висловлювання лікарів і медсестер, які вперше щиро розповідають про цей складний час, — каже Stefańczyk. — Вони говорять про те, що тоді відчували і який вигляд це мало, коли виявилося, що медсестри терапевтичного відділення раптом мають стати анестезіологічними медсестрами, а гінекологи й хірурги — інфекціоністами. І раптом помирає стільки людей. Усе це супроводжувалося емоціями. Спочатку ніхто не знав, що відбувається і як лікувати COVID-19. Була паніка. Деякі люди боялися навіть дивитися в бік лікарні, щоб не заразитися, не кажучи вже про роботу в ній. Я захоплююся людьми, які вирішили працювати всередині будівлі. Я маю на увазі ремонтні роботи, які там проводили, перебудову терапевтичного відділення, де потрібно було встановити шлюзи. Ніхто не знав, як поводитися з вірусом. Лікарня не була пристосована: у невеликому інфекційному відділенні було лише близько десятка ліжок. Це була складна з логістичного погляду операція, складні й часто непопулярні рішення. Я спостерігав за цим і вважаю, що з багатьма речами можна погодитися, а з багатьма — ні, але працівники впоралися, — каже Stefańczyk.
Документальний фільм Andrzej Stefańczyk сьогодні має свою прем’єру. Вітаємо автора з хорошою стрічкою.