Така інформація, ніби Ян Павло II знав про педофілію серед католицьких священників, для багатьох польок і поляків є шоком і глибокою раною. Люди прагнуть мати в собі незаплямовану частку добра, вірити, що існує щось понад зло, що існує ідеальна святість. І саме таку роль відігравав для них Ян Павло II. Такий образ роками вибудовувала польська церква.

Люди носять у собі й оберігають образ цього чоловіка, який дивиться з фотографій, картин і обкладинок видань лагідним поглядом безумовно люблячого батька. Майже Бога. І як тепер тим самим людям упоратися з інформацією, що надходить із Ватикану та медіа? Ніхто не підготував тебе, читачу, до цього. І ніхто не подасть тобі руки. Ти вже відчуваєш, що мусиш стати по один бік барикади. Ти маєш вибір між ненавистю й осудом або запереченням і запеклим захистом Karola Wojtyły.

Ніхто не сідає поруч із тобою зі співчуттям і не питає, що з тобою зробили, як ти почуваєшся, що це в тобі сколихнуло, що завдало тобі найбільшого болю. Одразу — на штурм і гайда на Юзека (Karola), або бий ліваків та антихристів. А може, ти хочеш спокійно поплакати над тим, що саме зараз втрачаєш, — віру в ідеалізовану роками святість?

Я пам’ятаю ініціативу молодих жінок з однієї із середніх шкіл у Bolesławcu. Вони писали цитати зі словами симпатії та любові до Яна Павла II і публікували свої фотографії з цими цитатами в соціальних мережах. Що тепер думають і переживають ці дівчата? Чи хтось їх про це питає? У мене й досі звучать у вухах слова знайомої, яка написала, що все ще сподівається: це помилка, хтось скаже, що Ян Павло II нічого не знав про злочини та сексуальних злочинців у церкві.

У жовтні цього року кілька десятків людей танцювали й співали для Яна Павла II з нагоди 100-річчя від дня народження папи. Вони віддавали йому шану. Ці люди не перестануть любити Karola Wojtyłę за один день. Чи хтось ними опікуватиметься? Ними та їхніми тепер змішаними почуттями. Чи церква знову використає їх як гарматне м’ясо у боротьбі з «лівизмом»?

Людям, які роками ставилися до папи дистанційовано й обережно, тепер значно легше. Людям, які не плакали, коли він помер, а критично прислухалися до того, що він наказував вірним. Таким людям легше зіткнутися з жорстокою інформацією, що надходить із Ватикану.

Однак я питаю про тебе, читачу й читачко, про вас, які любите Яна Павла II. Як ви почуваєтеся? Мені шкода, я зовсім не радію, я воліла б, щоб він був доброю людиною. Саме такою доброю, якою ви його бачили. Тоді не було б жертв.