Сьогодні в торговельному центрі можна купити все. Навіть кохання. Почуття продають молоді та привабливі дівчата з гімназії. Це нова ера покупок. Споживацьке суспільство створило попит на галерянок.

Галерянки — відносно нове явище в Польщі, про яке дедалі більше говорять. Зокрема, завдяки фільму Katarzyn Rosłaniec з такою назвою. Галерянки — це дівчата-підлітки, чиєю амбіцією є споживання якомога більшої кількості матеріальних благ. У торговельних центрах та в Інтернеті вони підчіплюють значно старших і багатих чоловіків, які в обмін на сексуальні послуги оплачують їм омріяні покупки.

У фільмі Rosłaniec сором’язлива й зовсім немодна гімназистка захоплюється однокласницею. Milena — упевнена в собі лідерка, одягнена в наймодніший одяг, і вводить дівчину у світ, де все продається. Вона вчить її, як заробляти на торгівлі собою.

Галерянок не можна назвати сучасними повіями. Це не їхня професія і не джерело засобів до існування. Галерянки не перебувають за межами суспільства. Вони відповіли на його споживацькі потреби. Вони питають, якими мають бути, а суспільство переконує, що найкраще — стати предметом розкоші. Там, де є попит, з’являється пропозиція. Це чисті ринкові принципи. Галерянки — продукт споживацького суспільства.

З мережі в реальність. Замов галерянку через Інтернет

Michał, викладач факультету культурології Uniwersytetu Warszawskiego, провів власний експеримент. Він зареєструвався на порталі Fotka.pl, щоб познайомитися зі спільнотою, яка там збирається.

Портал Fotka.pl створили для того, щоб його користувачі могли виставити себе на своєрідний аукціон. Важать лише створений імідж і фізична привабливість. Фотографії користувачів оцінюють за шкалою від 1 до 10, найкраще оціненій особі надсилають різноманітні віртуальні подарунки (гіфти), а також залишають взаємні коментарі. Там є й списки та рейтинги найпопулярніших, тобто візуально найпривабливіших людей.

Користувачі демонструють оголені торси, величезні декольте, мініспідниці. На фотографіях вони майже нічого не приховують. Фізично привабливе тіло має збуджувати, адже такий образ продається найкраще. Коментарі до фотографій завжди мають еротичний контекст, інколи бувають вульгарними, інколи — кумедними:

«Прийди до мене на го .. на го.. на го .. дину восьму. (( :, Будемо сее руУх... руУх... руУх... Уу дорожнОгО уЧитися. ; ))»

Часто молоді дівчата (п’ятнадцяти-, шістнадцятирічні) застерігають, що чоловік, з яким вони хочуть познайомитися, має бути набагато старшим (наприклад, за тридцять). Однолітків блокують і вважають незрілими.

– На порталі панує дуже визначений ритуал знайомства (залицяння) до нових людей, — коментує Czaja. — Щоб вийти з мережі та зустрітися в реальності з обраною дівчиною, потрібно діяти за конкретною схемою.

Спочатку потрібно оцінити обраницю якомога вище й залишити їй публічний позитивний коментар. Найкраще такий, що говорить про її привабливість і палкі почуття. Завдяки цим діям можна отримати можливість приватної розмови в мережі. Тоді ж часто відбувається обмін особистими, інтимними фотографіями. Потім знову повертаються до компліментів, але вже в приватному просторі. Добре максимально підкреслити її фізичну привабливість. Передостанній крок — отримати від неї номер gg або Skype.

Czaja підкреслює, що на цьому етапі особистого й безпосереднього контакту дівчата перестають бути вульгарними й із демонів сексу перетворюються на милих, симпатичних і цілком невинних п’ятнадцятирічних дівчат, які мають проблеми в школі. Вони не знають, як давати раду насмішкам однокласниць або як розмовляти з батьками. Саме такими проблемами вони діляться з новою знайомою людиною. Вони також відмежовуються від свого сексуалізованого образу на Fotka.pl.

Останній крок — зустріч у реальності. Найчастіше це запрошення на вечірку. Тоді можуть відбутися сексуальні контакти, які іноді закладені в сам формат зустрічі. Це також час для чіткого визначення правил спонсорства. Якщо раніше з’являються пропозиції на кшталт: поповни мені рахунок в обмін на мої оголені фотографії, то згодом можуть з’явитися дорожчі забаганки.

Czaja не вважає, що щоразу ці дівчата вирішують займатися сексом із щойно познайомленим чоловіком, попри те, що на порталі вихваляються кількістю партнерів, з якими переспали за тиждень.

Можна зробити висновок, що в безпечному просторі Інтернету ці підлітки граються в еротичний світ дорослих. Так само, як маленькі дівчатка одягають сукні й туфлі мам і просять нафарбувати їм губи помадою, їхні старші сестри в мережі практикують віртуальний секс і відтворюють побачений у рекламі та Cosmo світ дорослих жінок.

Єдине, чого не роблять ці дівчатка, — не наслідують своїх справжніх мам. Вони наслідують їхні мрії про ідеальну жінку у світі споживання. Батьки галерянок не є для них ані взірцем, ані авторитетом. У фільмі Rosłaniec дівчина, яка захоплюється завсідницею торговельних центрів, каже батькам, що саме її подруга, яка пропонує чоловікові оральний секс за нові джинси, уміє давати собі раду в житті. Вона — її героїня.

Нова хвиля фемінізму чи залежність від чоловіків?

Michał, який досліджує поведінку підліток на порталі Fotka.pl, вважає, що це нові феміністки. Молоді жінки, упевнені в собі, своїх перевагах і привабливості, самостійно підчіплюють чоловіків. Вони не пасивно чекають, опустивши очі, поки їх помітять. Вони коментують, блокують або полегшують доступ до своїх акаунтів. Провокують. Czaja вважає, що вони забрали мову, яка раніше була зарезервована лише для чоловіків. Тепер саме вони кажуть: «Гарненька дупка», «Я хочу тебе трахнути», «Ну й красунчик ти».

Це виглядає як здійснена мрія феміністок. Активне молоде покоління жінок, яке саме бере справи у свої руки. Усвідомлює свою сексуальність і здатне перетворитися на мисливицю. Але тут є маленький нюанс.

Галерянкам потрібні чоловіки. Фінансово вони від них залежать. Саме тому шукають старших і багатих партнерів. Michał також висуває теорію, що всі ці зусилля — бути найкрутішою дівчиною та мати найкрутіший одяг — служать одній меті. Найважливіше — мати чоловіка. Увесь цей блиск має привести до одного: реалізувати своє щастя в коханні. Та кохання у світі споживання полягає в купівлі та продажу. І так незалежні лолітки-феміністки перетворюються на несамостійних дівчат, які відчайдушно потребують чоловіка, що є для них єдиним доступним джерелом утримання.

Чому Czarny Lotos заздрить галерянкам?

Один із користувачів порталу www.istotneinformacje.pl створив надзвичайно цікаву вигадку під ніком: Czarny Lotos. Вигаданий персонаж (Czarny Lotos) із учительки однієї зі шкіл Bolesławiec перетворюється на бізнесвумен і розкішну «галерянку», яка керує готелем у швейцарському курорті.

Czarny Lotos поділяє ті самі погляди, що й описані дівчата. Найважливіший — багатий коханець, якого потрібно обожнювати й поважати. Натомість він робить дорогі подарунки. Тоді життя жінки перетвориться на рай.

Цікаво, що цей користувач під іншим, раніше використовуваним ніком вів своєрідну школу дружин. Він заохочував молодих дівчат не продавати свої молоді тіла абикому з безгрошовим юнаком, а шукати партнера на все життя серед заможних старших чоловіків.

Показово, що Czarny Lotos народився з учительки, яка перетворилася на галерянку. Людина, яку сьогодні вважають інтелігенткою та невдахою (з майже неіснуючим професійним авторитетом), відчайдушно прагне перетворитися на того, хто перемагає в житті. Чому Czarny Lotos заздрить галерянкам?

Галерянки мають усе, що, згідно з рекламою, повинна мати щаслива жінка. Молодість, красу, наймодніший одяг, аксесуари й ґаджети, а також багатого чоловіка — спонсора. Не маючи обов’язків чи обтяжливої роботи, залежно від того, скількох спонсорів знайдуть, вони можуть без жертв займатися шопінгом — метою споживацького життя. Галерянки знають, як влаштуватися в новій реальності, де матеріальний статус є визначником становища та соціального піднесення. Хороший автомобіль, брендовий одяг, парфуми із Sephora — усе це зрозумілий сигнал, що в житті все вдалося.

Коли ми повідомляємо про свої життєві досягнення, передусім демонструємо матеріальні здобутки.

Наведена нижче інформація не викликала б заздрості пересічного громадянина:
– Мій син став буддійським монахом і в одній сорочці на холоді, у хатині з каміння, медитує, щоб досягти вищого духовного рівня.

Але інший опис посіє заздрість у серці кожного з батьків:
– Мій син працює у великій компанії в столиці на керівній посаді й їздить іноземними автомобілями. Щойно повернувся зі Sri Lanki, де відпочивав на приватному літаку начальника.

Галерянки на практиці реалізують догму, яку роками передають у польських домівках: вчитися можна, але інтелектуал — життєвий невдаха без гроша за душею. Ані духовний розвиток, ані розумову працю не поважають. Їх оцінюють низько. Диплом і світські манери варто мати, але передусім треба навчитися викручуватися. Галерянки піднесли вміння викручуватися до рівня мистецтва. Їм заздрять через пробивність, уміння отримати те, чого прагнеш: нову пару фірмових джинсів або найновішу модель мобільного телефону. Емоційні, духовні чи етичні витрати взагалі не сприймають серйозно.

Суспільство зневажає галерянок, бо вони ведуть аморальний спосіб життя, але в цій зневазі більше заздрості, ніж щирого обурення. У середовищі гімназії, де авторитет батьків і вчителів вартий кількох копійок, галерянки ведуть перед. Вони є прикладом для наслідування. Поверхово засуджені, насправді вони — єдина альтернатива виходу з принизливої бідності та безнадії родинних домівок. Галерянки — перепустка до кращого світу.

Grażyna Hanaf