У четвер, 8 жовтня, у Галереї Формат (Міська публічна бібліотека) відбулася зустріч із Аркадіушем Нємірським, журналістом, сатириком, автором кабаретних текстів і письменником. Нємірський прославився як один із продовжувачів пригод Пана Автомобільчика. Він написав 16 книжок, головним героєм яких є Томаш Н.Н., персонаж, створений Збіґнєвом Нєнацьким.
– Із творчістю Нєнацького я познайомився ще в дитинстві. Тоді не було кращих книжок, – сказав письменник порталу IstotneInformacje.pl. – Мені до рук потрапили також тексти Едмунда Нізюрського. Але я був надто схожий на героїв його книжок. А Пан Автомобільчик забезпечував мені повну екзотику.
Під час зустрічі в четвер Нємірський розповідав, зокрема, про те, що літературні критики ставляться до детективів упереджено. – Чомусь авторів детективів, а також авторів книжок для дітей і молоді вважають письменниками класу B, – зазначив він.
Автор «Майже досконалого злочину» також висловився про те, що дедалі менше людей читає. – Наша культура є культурою зображень. Фактично ми відкотилися у розвитку. У нас багато іграшок, ґаджетів. Але ми перестали читати книжки, не розвиваємося, не мислимо логічно, – наголосив він. На думку Нємірського, про силу Пана Автомобільчика, всупереч позірності, свідчив не його автомобіль, а «портативний ноутбук, який у середньому важить 1,25 кілограма, – мозок».
Письменник представив дітям постаті найвідоміших детективів, зокрема Шерлока Холмса, Еркюля Пуаро та Філіпа Марлоу. Він наголосив, що його фаворитом є лейтенант Коломбо (того дня автор був одягнений у плащ, схожий на плащ героя відомого серіалу). – Не все так, що розв’язання загадки є найважливішим, – пояснював він. – У «Коломбо» від самого початку ми знаємо, хто вбив, і все ж кожен епізод тримає в напрузі до самого кінця.
Аркадіуш Нємірський також згадував часи, коли був співтворцем кабаре «I», до складу якого входив Томаш Зубілевич, нині відомий ведучий прогнозу погоди. Співпрацю з майбутньою телевізійною зіркою письменник коротко підсумував: – Він охоче виступав на сцені, але неохоче вчив тексти.
Певний час автор «Заповіту бібліофіла» працював музичним журналістом. – У підлітковому віці я закохався в музику гурту Procol Harum, – розповідав він. – Я ніколи не думав, що їздитиму світом і писатиму репортажі з концертів. Мої мрії здійснилися. Варто мати мрії та захоплення. І варто допомагати їм здійснюватися наполегливою працею, – додав він.
(інформація ii)