– Тіло саме точно не спливло б, – учора сказав Marcel Korkuś, підводний плавець, який знайшов 3,5-річного Kacperka. Тіло дитини знаходилося в дуже важкодоступному місці в річці, приблизно за 1,5–2 км від місця, де хлопчика бачили востаннє.
У неділю о 12:10 ми поговоримо про подробиці операції.
Marcel Korkuś про свою роботу:
Річка Kwisa на вигляд непримітна: місцями її глибина дуже мала, а місцями більша. У ній є різні перешкоди, стовбури та гілки.
Річку складніше обстежувати, ніж стоячі водойми.
Від самого початку пошуки проводилися у широкому масштабі: поліція, пожежна служба, антитерористичні підрозділи та багато різного обладнання. Також використовувалися службові собаки.
У першу добу я обстежував річку від садових ділянок до автомобільного мосту. У наступні дні використовував власне обладнання — підводного робота та боковий сонар.
Коли ці дії не дали результату, я вирішив, що в наступні дні спробую самостійно занурюватися, повторно обстежуючи річку від самого початку.
Я офіцер-навігатор, а дайвінг — моя пристрасть, якою займаюся вже 18 років. Я рятувальник WOPR і судовий експерт із підводних пошуків.
Я зголосився на пошуки з веління серця, щоб допомогти знайти цю дитину. Я радий, що зміг допомогти, попри те, що фінал цих пошуків виявився трагічним.
Якщо я ставлю перед собою якусь мету, то намагаюся наполегливо її досягти.
Найтяжчими й найвиснажливішими для мене були дні, коли я проводив під водою по 5–6 годин щодня. Я повертався додому, відсипався і знову повертався до роботи.
Під час кожного занурення я робив відеозапис за допомогою камери.
Одного разу перед сном мене щось підштовхнуло переглянути відеозапис. На записі було видно тіло дитини. За відеозаписом мені вдалося визначити це місце на березі.
Кожен волів би, щоб фінал цих пошуків був іншим. Це місце було специфічним і складним для обстеження. Якби не підводні пошукові роботи, нам, справді, довелося б ще довго чекати на розв’язання цієї справи.