Нижче — текст Sławomir Męczyński, випускника гімназії № 4, тобто нинішньої початкової школи № 5 у Bolesławiec:
Добрий день, мої молодші колеги та колежанки,
мене звати Sławek, і я випускник Самоврядної гімназії № 4 2018/19 навчального року, нинішньої початкової школи № 5 у Bolesławiec. Я хотів би заохотити всіх вас самостійно шукати можливості та здійснювати свої мрії. Шукати красу в науці й переживати її!Коли я ще навчався в гімназії, я почав боротися за звання фіналіста програми FLEX, тобто Future Leaders Exchange Program. Це цілорічна програма обміну для учнів середніх шкіл, яку повністю фінансує Державний департамент США. Її мета — сприяти взаємній повазі та порозумінню між громадянами Сполучених Штатів і жителями інших країн. Після двох років зусиль мої найбільші мрії здійснилися — я вилетів із Варшави до Америки, готовий реалізувати свою American Dream.
Кожен стипендіат потрапляє до прийомної родини. Це перевірені люди, відкриті до пізнання іншої культури й повністю готові до появи «нового члена родини». У разі будь-яких проблем кожен учасник FLEX має власного місцевого координатора.
Моя прийомна родина жила в мальовничому штаті Michigan. За нашою традицією — вирушаючи «в гості», — я взяв із собою сувенір із Польщі, щось із рідного Bolesławiec. Напевно, ви здогадуєтеся, що це була наша знаменита кераміка. Я також мав можливість познайомити господарів із польською кухнею, подумки дякуючи мамі за її науку! Родина була дуже привітною й організувала для мене багато розваг. Зокрема, ми їздили на кемпінги та відвідали великий парк розваг. Одним із моїх улюблених занять були ремонт автомобілів із колишнім ралійним гонщиком і риболовля! Адже я перебував у прекрасному Краю Великих озер. Щонеділі я ходив до церкви на месу молодіжної групи, де замість органа чув гітари й барабани. Мене також здивувало, що 14-річні підлітки підвозили мене туди власними автомобілями.
Американська школа дуже відрізняється від нашої. Моя high school була новою та мала антитерористичні засоби безпеки. Мене зарахували до найстаршого класу, предмети я міг обирати сам, а для роботи в класі й виконання домашніх завдань мав комп’ютер. Уроки тривали повну годину, а посеред дня була обідня перерва [lunch], під час якої більшість учнів їла «фастфуд». До школи я їздив жовтим автобусом, а моїми улюбленими уроками були музичний ансамбль, історія США та публічні виступи, де я мав на оцінку виголошувати перед класом навіть багатохвилинні лекції. Для мене це було великим викликом. Я мусив робити це англійською мовою, яка в перші місяці була значною перешкодою. Моє уявлення про американське суспільство як про дружнє підтвердилося. Люди у Штатах дуже відкриті. Знайти друзів для мене не було проблемою. Велику радість мені приносило відповідати на запитання, як виявилося, моїх майбутніх друзів: «Що таке Польща?» і «Чи є у вас там автомобілі та інтернет?». Розповіді про Польщу були ліками від туги за домом. Я вірю, що дружба, зав’язана під час мого перебування у Штатах, залишиться зі мною на все життя.
Чому я вважаю, що освіта пов’язана з переживанням краси, як стверджував Friedrich von Schiller? Під час обміну я мав нагоду всебічно навчатися. Після уроків я відвідував відомий Marching Band, з яким ми грали на стадіонах, наприклад на 60-тисячному стадіоні Ford у Detroit. Я також грав у джазовому ансамблі та мюзиклі. На вихідних брав участь у багатьох заходах: наприклад, виграв шаховий турнір і пройшов до змагань штату в дуеті та сольній грі на трубі. Я реалізував багато проєктів: презентацію про Польщу, інтерв’ю з громадянином Індії, інтерв’ю з ветераном війни у В’єтнамі разом із ночівлею на підводному човні, понад сто годин волонтерської роботи та понад 20 годин професійної практики в архітектурному й IT-бюро. Завдяки цьому я здобув звання студента місяця FLEX.
Моїм несподіваним успіхом стало зарахування до Майстерні громадянської освіти у Washington. Спонсор — Державний департамент — організував для мене багато зустрічей у державних установах, навіть на Капітолії. Під час півгодинних індивідуальних зустрічей із сенаторами я міг вільно ставити запитання, які мене цікавили. Вони також із зацікавленням розпитували мене про Польщу. Завдяки їхнім візитівкам і перепусткам до зали парламенту я став свідком багатьох голосувань американських парламентарів.
Протягом цього року я також співпрацював з іншими учасниками обміну, фактично з усіх континентів. Я відвідав 11 штатів, скуштував найгостріший соус у світі в New Orleans, здійснив круїз поміж крокодилами у штаті Louisiana, катався верхи та гуляв уздовж Mississippi. Незабутні враження від першої посадки в Chicago, шкільного балу й музичного концерту, а також багато інших чудових моментів назавжди залишаться в моїй пам’яті.
З програмою FLEX ви відчуєте справжнє американське життя, а не таке, як у фільмах. Для подання заявки до програми англійська не обов’язково має бути «perfect» — зрештою, це стипендія для підлітків, але основи знати потрібно. Після повернення до Польщі виявиться, що ваше знання англійської мови надзвичайно покращилося! Під час кількаденного передвиїзного навчання не можна розмовляти польською. Там учасникам дають завдання, які потрібно розв’язувати в групі, та інформацію про поведінку в непередбачених ситуаціях. Великою перевагою завершення програми є більша самостійність, набута завдяки розв’язанню проблем без допомоги близьких. Думаю, я полетів до Штатів ще підлітком, а повернувся повністю зміненим, уже повнолітнім.
Насамкінець — слова подяки. Моя мрія не здійснилася б без допомоги вчительки, пані Anety Skowron, яка допомагала мені під час процесу набору. Тому я хотів би щиро їй подякувати!
Закликаю учнів зацікавитися цією чудовою безкоштовною програмою пізнання американської культури. Навчання буде прекрасним, якщо ви зробите його таким!
Щиро вітаю,
Sławomir Męczyński