У Болгарії це був рік липневих дощів. Погода, яка, як кажуть, не буває ані поганою, ані доброю, а просто є, була жахливою. Народні прислів’я вже в лютому чітко віщували, що липень буде собачим. Найстарші горяни повторювали щось, що звучало так: «Лютий по воді — у липні без погоди». А в лютому злива йшла за зливою. Точні вимірювальні прилади НАТО підтверджували народну мудрість, але Міжнародне агентство приховування погодних аномалій, що діяло при Міжнародній туристичній організації, ретельно приховало цю інформацію від туристів із ницих корисливих мотивів.
Це був також рік співпраці з компанією Air Polonia, чиї літаки літали до Болгарії й були, як і погода, — примхливими та непередбачуваними. Траплялося, що з невідомих нікому причин вони не вилітали з базових аеропортів протягом чверті доби, і приховати цього не вдавалося. Ніхто не міг пояснити ані поведінку цієї компанії, ані погоду. Дощ безперервно лив п’ять днів під час семиденної відпустки, а наприкінці літак запізнювався на шість годин.
Звісно, робилися спроби змінити цю дискомфортну ситуацію шляхом тиску та подання скарг на авіакомпанію, що запізнювалася. Щодо погоди працівники туристичної галузі виявляли покору й не втручалися. Одного разу, коли абсолютно ніхто не міг збагнути, чому літак Air Polonia не прибув до аеропорту у Варні, а туристи чекали на виліт уже вісім годин, вирішили розшукати представника цієї авіакомпанії в Болгарії.
Відбулася серйозна розмова з пані з довідкової служби в аеропорту Варни, роздратованою надмірною допитливістю пілотів. Витягнути з неї нічого не вдалося — ані номера телефону, ані навіть інформації про те, хто відповідає за повідомлення про затримані літаки.
Одна кмітлива пілотка попросила свою колегу в офісі в Польщі розшукати номер закордонного представника Air Polonia. І з тріумфаторським виразом обличчя дивилася на неприємну пані з довідкової. І почувалася майстринею хитрощів. І через годину пошуків здобула цей номер, причому навіть болгарський. І пілотка не відходила від віконця довідкової, щоб показати жінці, як вирішуються такі справи і як виглядає компетентність. І демонстративно, у супроводі колег, набрала номер болгарського представника авіакомпанії. І з’єднання відбулося. Тільки слухавку підняла та сама неприємна пані з довідкової в аеропорту, перед якою розігрували всю цю велику виставу. Дивлячись одна на одну, вони обмінялися привітаннями телефоном. Пілотка втратила свою войовничу самовпевненість, а пані з довідкової аж ніяк не мала вигляду переможеної!
Лише щотижневі трансфери до аеропорту, незалежно від того, з’являвся літак чи ні, були передбачуваним і раціональним явищем у цій бурі почуттів, невдоволення та розчарування.
Коли літак прилітав, пілоти й пілотки з усмішками на обличчях вітали туристів, які виходили із зали прильотів. У руках вони тримали таблички з логотипами агенцій і повідомляли новоприбулим, що автобуси, які розвозять туристів до готелів, стоять на стоянці ліворуч від виходу. Туристи виходили з багажем, віталися, вислуховували інформацію й прямували в указаному напрямку.
То був Рік аномалій, і саме одна з них наближалася з валізою та усмішкою на обличчі.
— Добрий день, вітаємо в Болгарії! — привітала її пілотка в званні туристичного коммандос¹. — Автобус стоїть на стоянці. На стоянку потрібно звернути ліворуч біля виходу.
— А ліворуч тут — з того самого боку, що й у Польщі? — поставила запитання Загадка людського інтелекту.
Небо затягнулося хмарами, починав накрапати дощ. Туристи розпочинали черговий тиждень відпустки в сонячній Болгарії.
¹ Звання туристичного коммандос отримують після щонайменше трьох операцій із перевезення туристів до іншого готелю, ніж той, який вони придбали в туристичній агенції. Фахова назва цієї фатальної помилки — overbooking. На практиці турист купує відпочинок у готелі «Німфа» в одному населеному пункті, а на місці його везуть до готелю «Вавилон» зовсім в іншому місці. Там він змушений оселитися. Найчастіше причиною скандалу є неіснування готелю «Німфа» або його зайнятість іншими туристами, які прилетіли раніше іншою авіакомпанією. Справедливий гнів туриста не має меж, а єдиною людиною, якій можна особисто висловити своє невдоволення, є пілот. Тут я віддаю шану тим пілотам, які загинули в бою.
Grażyna Hanaf