Ми отримали електронного листа від читачки:

Кілька днів тому я написала вам про напад вовків на овець. Сьогодні я прочитала про напад на ланей.

Жінка додала:

Я також хотіла б повідомити вам, що кілька днів тому у Wykroty на ланцюгу загризли та з’їли собаку [...]. На жаль, власниця не повідомила про цей випадок жодній установі.

Подібні випадки вже траплялися в нашому повіті. У травні минулого року ми опублікували на наших сторінках добірку інформації про те, чому вовки нападають на собак, а також кому повідомляти про такі ситуації. Тоді д-р Sabina Nowak написала на сайті Stowarzyszenia dla Natury „Wilk”:

Собаки — це одомашнені вовки. Ці два види можуть схрещуватися, що доводить: попри тривалий процес одомашнення, генетично вони мало відрізняються. Вовки, ймовірно, переконані, що собаки й досі є вовками. Вони не розуміють, що собака має власника, який його годує та утримує, а часто ще й дуже любить. Вони сприймають собак як конкурентів за територію та їжу. Якщо собаки мають можливість вільно бігати, вони регулярно відвідують сусідні ліси й залишають там фекалії та сечу, особливо на екскрементах і мітках вовків. Вони також під’їдають рештки здобичі вовків. Ми часто бачимо це на записах із наших фотопасток. Для місцевої вовчої родинної групи це однозначно означає позначення її території та спробу заволодіти нею з боку чужої особини, а також загрозу для її потомства. Це трохи схоже на те, якби чужа людина заходила до нашого будинку, розкидала там свої речі, їла з холодильника й облаштовувалася за нашої відсутності, а потім зникала.

Батьківська пара вовків, яка захищає своє потомство та харчові ресурси, йдучи за запаховим слідом, дуже легко потрапляє на подвір’я, де живе такий собака. Вона також може легко розпізнати його під час зустрічі в польових умовах. Тому випадки вбивства собак місцевими вовками в лісі, на полях, навіть на подвір’ї та біля будки не є рідкістю.

Можливе загризання собаки вовком не є актом сліпої агресії, а радше захистом власних ресурсів. Саме тому вовки не становлять загрози для людей, адже для вовка людина не є конкурентом у природному середовищі.

Часто спостерігаються випадки агресії собак щодо інших собак, а також напади собак на сільськогосподарських тварин. На жаль, у таких ситуаціях найчастіше у смерті собаки або загибелі худоби звинувачують вовків. Неправда, що загрозу становлять лише безпритульні чи бродячі собаки, оскільки винуватцями таких випадків можуть бути тварини, які мають власників. Між собаками, що живуть по сусідству, можуть існувати настільки гострі конфлікти, що вони загризають одне одного. На це також вказують генетичні дослідження слини, взятої з ран покусаних або мертвих собак.

Ба більше, у природному середовищі, а нині навіть поблизу забудованих територій, собак можуть убити дикі кабани, зокрема свиноматки, які захищають своє потомство. Вони можуть сильно покусати або навіть убити собаку, якщо вбачають загрозу для себе чи своїх дитинчат.

Я не вважаю, що вовки, які вбивають собак, становлять загрозу для людей, тому радше немає потреби бити на сполох і сіяти паніку в районах, де трапляються такі випадки. Однак добре, щоб усі власники собак знали: польське законодавство забороняє відпускати собак без повідка в лісі. Собаки, навіть улюблені кімнатні улюбленці, можуть бути дуже вправними вбивцями лісових тварин, косуль і навіть оленят. Це підтверджують наукові дослідження. Також слід пам’ятати, що, відпускаючи собаку без повідка в лісі, ми наражаємо його на небезпеку з боку диких тварин, які там живуть.

Що робити, якщо вовк уже загриз собаку?

Як повідомляла минулого року Gmina Bolesławiec:

[…] Державна скарбниця відповідає за збитки, завдані тваринами, що перебувають під видовою охороною, зокрема вовками.

  1. Про завдану шкоду слід негайно повідомити Регіонального директора з охорони навколишнього середовища у Вроцлаві, який проводить огляд і оцінює збитки, а також визначає розмір компенсації та порядок її виплати.
  2. Постраждалий зобов’язаний довести, що шкоду завдали вовки. Крім того, слід пам’ятати про кілька правил:
    • не слід прибирати загризену тварину до прибуття осіб, які проводитимуть огляд
    • слід зберегти всі сліди події
    • за можливості слід зробити фотодокументацію загризеної тварини та інших слідів у місці події (відбитків лап, слідів волочіння здобичі, фекалій), а також самого місця події та застосованих засобів захисту, наприклад огорожі.

    Завдану шкоду також слід повідомити ветеринарному лікарю, який може встановити причини загибелі постраждалої тварини, скласти опис стану тіла та визначити іншу важливу інформацію, що допоможе правильно розглянути заяву на компенсацію, а також представникам мисливських угідь і лісництва, які можуть обстежити місце події на предмет наявності слідів хижаків чи інших характерних ознак їхньої присутності, а також оглянути тіло тварини.
  3. Компенсація не виплачується, якщо шкода, завдана вовками, виникла від заходу до сходу сонця, а тварини залишалися без безпосереднього нагляду. У спірних справах щодо розміру компенсації за шкоду, завдану, зокрема, вовками, рішення ухвалюють суди загальної юрисдикції
  4. Постраждалий має подати заяву на компенсацію разом із необхідними додатками, переліченими в заяві. Компенсація охоплює ринкову вартість убитої тварини, витрати на утилізацію туші та її транспортування до найближчого підприємства, що займається утилізацією туш, вартість візиту ветеринарного лікаря, який засвідчує загибель тварини, а також витрати на лікування на підставі наданих рахунків.