Мій знайомий, керівник закордонних туристичних груп, на початку дев’яностих років поїхав із Родиною Radio Maryja у паломництво до Італії. Історія автентична й розповідає про феномен польської побожності. Про один із її відгалужень.
Паломництво було до Рима, але дорогою віряни мали намір відвідати всі місця марійського культу. Родини Radio Maryja мають власну організацію під час поїздок. Кожну паломницьку групу очолює керівник. Найчастіше це жінка з малопоширеним ім’ям і відповідно гарячим релігійним темпераментом.
Керівниця, назвімо її Оструда, першою сіла до автобуса, у якому працював мій знайомий. На добрий день вона вручила йому вимпел Родини Radio Maryja, хустку й маленьку книжечку, названу щоденником, після чого відібрала в нього мікрофон. Відомо: хто має медіа, той має владу.
Коли вони вирушили, керівниця наказала вірянам узяти до рук свої щоденники. Наче за командою зашелестіли сторінки. У кожного на колінах лежав власний дорожній щоденник. Оструда ввімкнула мікрофон і скомандувала:
– Відкриваємо щоденники! Розділ перший! Пункт перший! МАСТУРБАЦІЯ!
У мого колеги щоденник випав із рук, а голова мало не повернулася на 180 градусів. Він хотів побачити, що тепер роблять його туристи. А вони були занурені в читання. Книжечка, яку читали вголос, доводила, що мастурбація є причиною сліпоти та інших важковиліковних хвороб. Цього дня вже нічого сенсаційнішого статися не могло…
Після прочитання пересторог щодо самогубства, вся група привітала мого знайомого пісенькою-римівкою, складеною на його честь. Як виявилося, такі пісні також є спеціальністю Родини. Вона звучала приблизно так: «З нами їде, їде з нами наш кохаааний пілот»!
Вимпели шелестіли, пісня жваво линула, ніщо не віщувало подальшої анафеми, якою обклали пілота. Уже через два дні його прокляли й назвали дияволом. У нього також відібрали вимпел, хустку та щоденник, відсутність якого дошкуляє йому донині. Що ж накоїв бідолаха? Він не брав участі в жодній месі, особливо в тих, що призначалися на 5:00 ранку.
На жаль, відповідно до договору з дияволовим бюро, група оплатила послуги пілота. А через неможливість порозумітися з місцевими їхньою мовою Родині довелося терпіти присутність атеїста. До того ж без його диявольських трюків із читанням карт і безбожної віри в те, що Земля кругла, вони нізащо не дісталися б усіх місць культу, які мали намір відвідати.
Пілот більше не отримував мікрофона, щоб у чисті душі не просочувалися якісь погані думки й наміри. Мікрофоном заволоділа Оструда. А коли він уже опинився в її руках, вона вирішила також погратися в екскурсовода.
Коли вони їхали італійським узбережжям, вона розповідала паломникам про дива природи й нещодавно побачену фігурку Божої Матері, яка, як подейкували, плакала кривавими сльозами. Усі дорожні вказівники на цьому маршруті заохочували звернути до купалень. На табличках багаторазово з’являлося це слово, написане італійською: bagno (читається «баньйо»).
Керівниця, яка перебрала на себе від пілота обов’язки коментувати об’єкти, що траплялися дорогою, побачивши написи на дорожніх вказівниках, вигукнула гомеричним тоном:
– А ось і дорожні вказівники на bagno! Болото гріха. Ось чому Марія, наша Мати, плакала тут кривавими сльозами.
Перш ніж пілот оговтався від цього й устиг виправити помилку, автобус заїхав до лісу, і з’явилася табличка з написом «bosco» (польською — ліс). Тоді керівниця тоном ангельського захоплення вигукнула:
– А тут БОЖЕСТВЕННО!
– Тут болото, а тут божественно… — бурмотів мій колега сам до себе, не маючи змоги навіть зім’яти в руках вимпел чи обв’язати собі очі хусткою, щоб не бачити всього цього. Подорож завершили в обіймах Отця-Директора в Римі.
То були давні часи, коли Radio Maryja лише ставало політичною силою. Колега розповідав нам цю історію й застерігав від цих одностайних і надзвичайно організованих людей. Ми не вірили, що такі люди не лише існують, а тим більше що вони матимуть такий великий вплив у майбутній IV Речі Посполитій Польській.
Болото — божественно!
Grażyna Hanaf