Маніела Ґретковська зустрілася з читачами в Галереї Format. Це чергова видатна гостя, запрошена директоркою Halina Majewska. Письменниця розповідала переважно про жінок, а також про їхню соціальну роль і дискримінацію в політичному та суспільному житті. Вона також говорила про освіту в Польщі, свою творчість, філософію та Partia Kobiet, яку заснувала.
Про свою політичну діяльність вона говорить відверто й без обиняків: «Я була політично дурною». Вона заснувала Partia Kobiet із потреби діяти в суспільстві. Як і вдома: якщо їй чогось бракує, вона робить це сама. У Польщі їй бракувало партії, яка реально дбатиме про жінок. Такими були її мотиви.
– Польки — одні з найбільш фрустрованих жінок у світі, — каже Ґретковська. — Їх випереджають японки, які, трапляється, невротично вбивають своїх чоловіків. Польки не тримають самурайських мечів у вітальнях. Вони схожі на закутаних у ганчір’я мусульманських терористок, обвішаних динамітом. Агресію вони спрямовують на себе, — додає засновниця Partia Kobiet.
Погляди Маніели Ґретковської чіткі. Суспільство й держава покладають на плечі польок виховання дітей. Зокрема через це вони отримують меншу зарплату, обіймаючи ту саму посаду, що й чоловік. Понад 50% жінок через виховання дитини відмовляються від професійної діяльності. Уряди не дбають про забезпечення місцями в яслах і дитячих садках кожної маленької польської дитини. Вдома матері виконують близько 14 видів роботи, але в побуті й далі панує думка, що виховання дитини та догляд за домом — це не робота. Польки й надалі виконують обслуговувальну роль, і їх виховують для виконання такої ролі в житті. Це настільки глибоко вкорінене в ментальності жінок, що самі жінки цього не помічають. На Woodstock молода жінка напала на Ґретковську. Вона запитала письменницю, чому та так агресивно ставиться до чоловіків, адже сама не почувається дискримінованою. Тоді письменниця зрозуміла, що для жінок у Польщі нижчий соціальний статус є таким самим природним, як ріст грудей.
Маніела Ґретковська не є агресивною щодо чоловіків. Вона критикує погану систему, чоловіче політичне мислення та закостенілий патріархат. Про себе вона каже: «Я феміністка, тобто жінка, яка дбає про свою гідність і не є мазохісткою».
Вона підкреслює силу жінок і їхні численні таланти. Силу їхньої інтуїції. Як антропологиня вона запропонувала дуже переконливу теорію, що першою людиною на землі була жінка-поетеса. Вона говорила про різноманітність стосунків. – Є багато способів бути разом, — переконувала вона. — Колись співіснували матріархат, патріархат, партнерство й гомосексуальні стосунки. Ці зміни відбуваються і сьогодні. Світ відходить від єдиного правильного способу побудови стосунків — патріархальної гетеросексуальної сім’ї. Різноманітність дає змогу розвиватися й бути вільними — саме це так потрібне сучасним суспільствам, — пояснювала Ґретковська.
Говорячи про свою філософію, вона рекомендує мислителя й письменника Кена Вілбера. Письменниці подобається його підхід до розвитку людини. Вілбер пише про чотири половини, з яких складається кожна людина і які слід розвивати рівномірно. Це психіка, духовність, фізичність і соціальні навички. Останніх у Польщі бракує. Письменниця посилається на дослідження, які показують, що поляки не довіряють одне одному й неохоче діють на благо спільноти, у якій живуть.
Наприкінці зустрічі Маніела Ґретковська поставила жінкам запитання: «Ми хороші, але чи ми мудрі, дозволяючи так із нами поводитися? Чи хочемо ми й далі, повторюючи слова Magdalena Środa, бути предметом, а не суб’єктом ухвалюваних рішень?».
Ґретковська ставиться до Польщі як до свого дому. Вона вирішила щось у ньому зробити. Безумовно, їй потрібна підтримка. Найкраще можемо підтримати її ми — жінки-польки-громадянки.
(інформація GH)