24–26 травня у столиці Нижньої Сілезії відбувся І чемпіонат світу серед представників силових структур. У ньому взяли участь понад сто спортсменок і спортсменів із силових структур (військовослужбовці, поліцейські, пожежники, прикордонники, працівники пенітенціарної служби та інші) — як із Польщі, так і з-за кордону.
Серед спортсменів, які 25 травня виступали у ваговій категорії до 82,5 кг, був мешканець Lwówek Śląski, військовослужбовець 23-го Сілезького артилерійського полку в Bolesławiec, плут. Zbigniew Boczar.
Як чинний чемпіон Польщі серед представників силових структур у ваговій категорії до 90 кг, він був одним із головних претендентів на п’єдестал у категорії до 82,5 кг. Ба більше, з вагою 78,6 кг він був одним із найлегших спортсменів у своїй категорії, а водночас — найлегшим спортсменом, який піднявся на п’єдестал у цій категорії.
Вичавивши у другій спробі 185 кг і набравши 127,7333 бала Вілкса, наш артилерист здобув бронзу.
Боротьба за п’єдестал тривала до самого кінця, але зрештою все вдалося, і Zbigniew Boczar став другим віцечемпіоном світу серед представників силових структур у ваговій категорії до 82,5 кг.
Військовослужбовець:
Рішучість, послідовність у досягненні поставленої мети, а також підтримка найближчих, зокрема вболівання синів і дружини, дозволили здобути цей титул. Не титул, медаль чи результат, а радість синів, які разом із татом отримували медаль і кубок, принесла мені найбільшу радість.
Цього сезону це, найімовірніше, був мій останній виступ у жимі штанги лежачи (якщо найближчим часом у цьому районі не трапиться нагоди виступити для задоволення), оскільки вже в липні я планую вперше в житті виступити в бодибілдингу.
Своїм виступом у силуетних видах спорту я хотів би довести, що можна бути серед найсильніших жимовиків і водночас мати дуже якісну статуру, хоча ці два показники не завжди поєднуються.
Як військовослужбовець, я повинен вирізнятися дуже доброю зовнішністю та фізичною підготовкою (я не маю на увазі досягнення високих результатів у бігу, адже як військовослужбовець і глава сім’ї повинен бути здатним захистити родину, а бути супербігуном у мене радше асоціюється з утечею від виклику, який може постати перед нами; попри це, я поважаю людей, які бігають, але їхні результати на мене не справляють враження, оскільки це найпростіша спортивна дисципліна, яку можна обрати).
І додає:
Дякую всім, хто мене підтримує та щиро вболіває за мене під час моїх виступів, а також хейтерам, які нічого не досягли й висловлюються анонімно, адже завдяки їм я став більш упізнаваним.