Кандидатка до Європарламенту представляє себе виборцям у Болеславецькому повіті під час візиту до Болеславця. Ельжбета Стемпень балотується за списком № 3 Громадянської коаліції (Громадянська платформа) під номером 8.

Istotne.pl: Усе насправді почалося з будівництва дитячого садка з басейном? Уся ваша політична кар’єра, можна так сказати?

Ельжбета Стемпень: Я почала з діяльності на користь дітей. У 2003 році я працювала у фінансовій галузі, тоді ж долучилася до допомоги одному з дитячих будинків Нижньої Сілезії. Пізніше стала мамою. Щодня мені доводилося возити сина з Куниц, де я живу, до Легниці, бо саме там були дитячі садки. У Куницах бракувало такого необхідного для сімей закладу. Тоді я подумала: тут має з’явитися дитячий садок.

Це стало поштовхом балотуватися до ґмінної ради?

Так. Навіть у листівці я написала, що будівництво ґмінного дитячого садка є для мене пріоритетом. Під час кампанії, будучи нікому не відомою людиною, я ходила від дверей до дверей. Деякі широко відчинялися, інші зачинялися. Це був перший урок політики, я приймала його зі смиренням, адже мене супроводжувала конкретна мета: дитячий садок.

І яким був результат?

Серед 13 кандидатів у моєму окрузі я отримала другий результат. Жителі мені довірилися. Я відчула тягар відповідальності.

І дитячий садок збудували...

Не одразу. Це була робота з нуля, мені довелося переконувати інших радників, але настав момент, коли мені здавалося, що нічого не можна зробити в цій справі. Потім я подумала: «Крапля камінь точить». Зрештою настав переломний момент.

Ви переконали радників і війта, щоб ґміна інвестувала в дитячий садок. І ось він постав. Який це дитячий садок?

Наповнений дітьми, він дає можливість створити інтеграційну групу, а його величезною перевагою є басейн. Однак хочу підкреслити: я була ініціаторкою його створення, а також хочу подякувати ґміні, яка обрала хороший проєкт і підрядника.

Чим ви займаєтеся в сеймі?

Раніше я працювала в банківському секторі, тож мала справу з підприємцями й дізналася про їхні потреби. Цей досвід я принесла до сейму. Я є заступницею голови Комісії державного контролю та входжу до Комісії у справах зв’язків із поляками за кордоном. Також я є заступницею голови Міжпарламентського союзу. Зустрічаюся з парламентарями зі 178 держав. Крім того, очолюю дві двосторонні групи: аргентинську та австралійську. Також входжу до кількох парламентських груп.

З вашої ініціативи 2018 рік оголосили Роком прав жінок.

Я була ініціаторкою та авторкою цього проєкту. Порушуючи питання про Рік прав жінок, я хотіла започаткувати дебати щодо участі жінок у політичному, економічному, суспільному та культурному житті. Жінки мусять боротися за подолання скляної стелі на роботі, за легше повернення до професії після декретної відпустки. Я сама маю такий досвід.

Чи було важко провести цю постанову через сейм?

Подаючи цей проєкт, ми знали, що буде нелегко, адже ми в опозиції, і все, що ми пропонуємо, зазвичай відхиляють. Однак я успішно провела проєкт через усі три читання. Зрештою за постанову проголосувала переважна більшість депутатів — аж 394 із 460. Так 2018 рік завдяки нашим зусиллям став Роком прав жінок.

Це успіх минулого року. Цього року ви допомогли багатодітній родині Копищиків, біженцям з України, яким загрожувало повернення до своєї країни.

Копищики приїхали до Легниці з територій, охоплених воєнними діями. У Польщі вони створили новий дім. Купили й відремонтували квартиру, тяжко працюючи та вкладаючи заощадження, вивезені з країни. Їхні діти чудово адаптувалися у своїх школах, стали відмінниками, беруть участь у різних конкурсах. Їхні високі результати в навчанні справді вражають. На початку року з’ясувалося, що родина не отримала дозволу на подальше перебування, і їй наказали залишити Польщу у визначений термін. Ні батьки, ні діти не уявляли повернення в Україну після травми війни. У Легниці вони знайшли безпечну гавань, інтегрувалися із сусідами та знайомими. Вони кажуть, що це ідеальне місце для життя.

Як ви їм допомогли?

Про ситуацію Копищиків я дізналася з медіа, тож зв’язалася з родиною, щоб уточнити подробиці. Потім з мого офісу до Управління у справах іноземців направили листа, у якому навели аргументи на користь зміни рішення та залишення родини в Польщі. Унаслідок цього листування я зустрілася з міністром Рафалом Рогалою, керівником Управління у справах іноземців, який пообіцяв ще раз розглянути справу. Звісно, відповідно до процедур.
Він дотримав слова. Минулого тижня подружжя Копищиків отримало дозвіл на гуманітарне перебування в Польщі. Вони дуже зраділи, уся родина відчула себе в безпеці. Додам, що Копищиків підтримувала не лише Легниця. Під петицією до міністра із закликом залишити родину в Польщі, яку написав Пйотр Будзяновський, диригент легницького дитячо-молодіжного духового оркестру, де грають діти Копищиків, зібрали понад 10 тисяч підписів. Приємно, що в складних ситуаціях наше суспільство виявляє таку емпатію.

Запитаю ще про ваш політичний вибір. Як ви почуваєтеся в Громадянській платформі?

Я входжу до парламентського клубу Громадянської платформи — Громадянської коаліції, але не належу до жодної партії. Я роблю ставку на співпрацю та ефективність і саме тут знайшла для цього простір. Я є економічною лібералкою, тобто вважаю, що чим менше держава втручається в економіку, тим більше можливостей для розвитку мають підприємства. У нас справді чудові підприємства в різних секторах, а наша продукція нерідко перевершує інші за якістю — прикладом може бути хоча б болеславецька кераміка. Даймо нашим підприємцям інструменти для розвитку, і вони успішно підкорять світові ринки.

Ви балотуєтеся на виборах до Європейського парламенту. Що ви хочете зробити для нас?

У мене кілька пріоритетів. По-перше, я домагатимуся, зокрема, рішень на користь підприємців. Роблю ставку на кращу промоцію польських компаній у Європі. Наші регіональні виробники на це заслуговують, адже відомі не лише міддю, вином, коропом, екологічним медом чи прекрасними виробами ручної роботи. Я також хочу, щоб кошти ЄС краще використовувалися на будівництво дитячих садків, шкіл і соціальних закладів. Польські діти повинні мати гарантовану кращу освіту та підтримку на європейському рівні.
Я також домагатимуся обмеження смогу, чистого повітря в Польщі та нашому регіоні, де концентрація миш’яку перевищує норми. Наші сім’ї щодня отруюються, кількість захворювань через це постійно зростає. Ми мусимо цьому покласти край. Європейський Союз може посилити норми викидів миш’яку та допомогти нам жити здоровіше. І, звісно, я домагатимуся сильної позиції Польщі в Європейському Союзі, щоб повернути нашій країні вирішальний голос щодо майбутнього об’єднаної Європи, адже це важливо, і про це говорять усі.

Дякую за розмову.

Ельжбета Стемпень народилася 1978 року в Любіні. Вона закінчила Вищу банківську школу у Вроцлаві. Ступінь магістра здобула у Вроцлавському економічному університеті на факультеті національної економіки, спеціальність: фінанси підприємств і одиниць територіального самоврядування. У 2010–2014 роках була незалежною радницею в Раді ґміни Куниці. На парламентських виборах 2015 року балотувалася до сейму в Легницько-Єленьогурському окрузі, посідаючи перше місце у списку партії «Сучасна». Виборці довірили їй мандат депутатки сейму VIII каденції.

Фінансовано коштами Виборчого комітету Європейської коаліції