Ймовірно, інструктор бразильського бойового мистецтва з Bolesławiec мав сексуальні контакти зі своєю неповнолітньою підопічною. Гримнуло, вибухнуло, вроцлавські «Fakty» приїхали до нас і підготували про це матеріал. Сенсаційний, бо є підозра, що чотирнадцятирічна дівчина займалася сексом. Якщо секс підлітків у Bolesławiec є сенсацією, то нею можуть бути також схід і захід сонця в місті кераміки. Але сумніваюся, що цим зацікавляться якісь загальнонаціональні медіа.
Після перегляду матеріалу у «Faktach» я подумала, що все-таки ці підлітки це роблять. Хоча відсутність статевого виховання у школах, загальна змова мовчання щодо існування засобів контрацепції, щоб не розпалювати хіть у малечі, та суспільні зусилля приховати тему сексу неповнолітніх зрештою мали б дати якийсь результат. Напевно, це один-єдиний випадок серед охрещених у Римо-Католицькій Церкві підлітків, які живуть у сексуальній стриманості, так само як їхні батьки, теж католики, жили у їхньому віці.
Невже, хоча ми мужньо відбиваємо антигуманну освіту розпусти, споживацьке ставлення до людської сексуальності та всю цю фальшиву толерантність до девіацій, діти все одно навчаються самі — методом проб і помилок? Невже можливо, що потайки й під тиском суспільного осуду вони вступають у доросле сексуальне життя у 14 років?!
Чергові уряди вирішують, що статеве виховання нікому не потрібне, а то й шкідливе, і уникають цієї теми. «Відсутність розпорядження згори, загальні фінансові проблеми шкіл і страх перед більшою чи меншою мірою уявною батьківською сором’язливістю практично усунули уроки статевого виховання зі шкіл. (…) Панують якась загальна безпорадність, якийсь не до кінця зрозумілий страх — не наразитися на гнів богобоязливих батьків, парафіяльних священників, уряду? Один Бог знає, чого саме», — пише Anna Lissewska, викладачка статевого виховання, про свій професійний досвід. А ця думка висловлена три роки тому. Сьогодні ще гірше.
Церква роками бореться з презервативом, хоча має набагато серйозніших ворогів, ніж шматок латексу. У книжці, до речі чудовій і потрібній католикам, «Секс, якого ви не знаєте. Для подружжя, яке любить Бога» чернець Ksawery Knotz, представляючи позицію Церкви, дуже сучасно й сміливо пише, що презервативи руйнують справжню любов, бо «Рішення використати презерватив не виникає під впливом моменту чи імпульсу, а приймається цілком свідомо, обдумано, стає запланованим життєвим вибором». Хіба не про це моляться батьки? Щоб їхні підлітки під час гормональної бурі не піддавалися імпульсу, а думали й діяли цілком свідомо? Тож нехай моляться, щоб у них завжди був презерватив у кишені — і в хлопця, і в дівчини.
Про гормональну контрацепцію прогресивний чернець уже без зайвих слів пише, що це пігулка смерті. Яка молода католичка ковтатиме пігулки смерті й якого шоку зазнає, коли випадково виявить, що її мама регулярно це робить?
І справді, попри всі ці зусилля, ці підлітки й далі роблять Речі, Яких Не Можна Називати?
Вдаючи, що цієї теми не існує, батьки перетворюються на клубок нервів, коли бачать, що солоденькі Jaś і невинна Małgosia червоніють, а їхні очі затуманюються при вигляді привабливого однокласника чи однокласниці. Нібито вони приходять лише вчитися, але чомусь тоді батько чи мати не поспішає поїхати на дачну ділянку й залишити дітей самих удома. Чому? Адже сексу підлітків не існує. Не потрібно розповідати їм ні про пігулки, ні про презервативи. Достатньо лише не збожеволіти від страху, що вони нароблять дурниць, і сподіватися, що все минеться та дитина не народиться. І що ж краще: така профілактика чи все-таки згадати про ті гумові вироби й спокійно прополювати грядки чудового сонячного дня?
І чи не варто розірвати цю лицемірну змову мовчання, це замітання проблеми під килим і почати дбати про наше спільне сексуальне здоров’я? Йдеться про те, щоб жити в правді, адже правда робить вільними.
Grażyna Hanaf