Чи мають уроки релігії проходити в парафіяльних будинках?

Фундація Батория:

Аж 62,1% польських жінок і чоловіків вважають, що навчання релігії має відбуватися в парафіяльних будинках, тоді як лише 37,9% виступають за уроки релігії в школах. 55,9% віддають перевагу традиційній труні, але вже аж 44,1% обрали б урну. Аж 54,1% вважають, що Нобелівська премія для Lech Wałęsa була непорозумінням, тоді як лише 45,9% пишаються цим фактом. Лише 37,6% польських жінок і чоловіків обирають томатний суп, тоді як аж 62,4% віддають перевагу бульйону.

Ці та багато інших, не менш дивовижних, серйозних, але й кумедних відомостей про польське суспільство випливають з опитування «Сто запитань до сторіччя незалежності», проведеного в межах соціальної кампанії «Ми різні. Ми — Польща», яку спільно проводять Фундація Батория та Kultura Niepodległa. Це перше в Польщі дослідження такого типу, цілком присвячене подібностям і відмінностям між нами.

У межах опитування, проведеного в грудні 2018 року дослідницькою агенцією Difference, вивчалися погляди польських жінок і чоловіків на дуже різні теми — від фундаментальних, пов’язаних із нашим ставленням до Європейського Союзу, релігії чи самих себе, до менш серйозних і кумедних: наших щоденних виборів, звичок і вподобань.

Зібрані результати показують цікаву картину польського суспільства й руйнують стереотипне уявлення про лінії поділу в ньому. Це може бути важливою інформацією, особливо у виборчий рік, коли тема сегментації аудиторії та позиціонування електорату ще неодноразово повертатиметься.

Соціальний психолог Jacek Santorski:

Поляків неможливо просто поділити на «два племена», як це часто спрощують у публіцистичних і політичних наративах. Питання, яке я пропоную розглянути: чи маємо ми справу з багатством різноманіття, чи радше з «невротичною непослідовністю»?

Те, що зацікавило експертів, — певні позірні суперечності, які випливають із досліджень. Виявляється, що в країні, де переважна більшість суспільства декларує прихильність до католицьких цінностей, аж 74% опитаних виступають за контрацепцію, а 82% — за фінансування екстракорпорального запліднення.

Водночас 63,6% людей вважають Jana Pawła II святим, 85,2% переконані, що Бог існує, а 63,9% найважливішими цінностями вважають ті, що виражені гаслом «Бог, честь, батьківщина».

Прикладів таких парадоксів є більше. Ідеї, які зазвичай приписують лівим партіям, зокрема пов’язані з екологією, також здобувають прихильність поляків. 80,8% із них, якби мали обирати між енергією вітру та вугілля, обрали б першу, а 76,1% вважають, що глобальне потепління — не жарт; 58% підтримують фемінізм, а аж 58,4% виступають за легалізацію марихуани.

Детальні результати опитування можна знайти на сайті jakajestpolska.pl.

Проф. Antoni Dudek з Інституту політології Університету кардинала Стефана Вишинського:

Твердження, що поляки відрізняються одне від одного буквально в кожному питанні, звучить банально. Однак якщо придивитися до детальних результатів опитування, виявиться, що є питання, щодо яких переважна більшість із нас думає однаково. Саме на них ми й повинні спиратися, підтримуючи польську спільноту.

Ще одним елементом кампанії є онлайн-вікторина, розміщена на вебсайті www.jakajestpolska.pl. Учасники відповідають на ті самі запитання, що й респонденти опитування, а їхні відповіді кольорово складаються таким чином, що утворюють прапор Польщі. Прапор кожного користувача інтернету виглядає по-різному, адже є результатом його індивідуального вибору.

Max Cegielski зі Stowarzyszenie na rzecz Kultury Niepodległej:

Кожен прапор, що виникає в межах акції «Яка є Польща», відрізняється, але водночас є схожим. Барвиста карта, що переливається, — це, зрештою, живий алгоритм, за чиїми обчисленнями приховується — «а це саме Польща».

А що думаєте ви? Запрошуємо до дискусії.