З 26 до 31 січня інструкторське коло «Szwadron» організувало для скаутів віком 15–17 років зимовий табір. Для більшості з них це була перша в житті нагода провести зимову ніч поза домом — у наметі, серед кличковських лісів на березі Kwisa.
Головна мета скаутингу — виховання молодої людини. Мало хто знає, що болеславецький гуторок, для декого відомий лише за урочистими зборами біля Якоря з нагоди 1 серпня, є одним із кількох гуторків у Польщі, які досі організовують типові, відомі всім літні скаутські табори.
Табори ми будуємо з нуля. Ми не їдемо на базу одного з польських гуторків, де скаути мають доступ до проточної води, теплих і зручних ліжок, а передусім до електрики та інтернету, а вирушаємо до лісу, де встановлюємо власні намети, будуємо кухню, муруємо піч, споруджуємо ворота.
Ми не організовуємо табори заради прибутку — у них беруть участь переважно наші скаути. Ця тритижнева поїздка є підсумком усього скаутського року в загонах. Інструктори, керівники загонів, штаб табору — тобто люди, які протягом 21 дня, 24 години на добу відповідають за безпеку скаутів і за те, щоб вони добре провели цей час, — є волонтерами. Можна сміливо сказати, що наш гуторок «практикує» такий скаутинг, який 100 років тому на польських землях започаткував Andrzej Małkowski.
Цього року після численних розмов і роздумів ми вирішили організувати для групи з кількох сміливців перший зимовий табір. Він тривав 6 днів і на перший погляд нічим не відрізнявся від літнього табору. Різниця, звичайно, була в температурі, адже щоб було тепло, потрібно було розпалити піч. Щоб бути ситими, треба було самостійно приготувати їжу. А щоб виспатися й відпочити, потрібно було самостійно спланувати чергування, під час якого вночі підкидали б дрова в піч.
Головним задумом цього табору була самостійна робота хлопців. Вони мусили самі ухвалювати рішення та розв’язувати проблеми. Звичайно, поруч із ними були працівники табору — досвідчені інструктори, які вже кілька років організовують зимові вишколи для дорослих інструкторів нашого гуторку. Однак їм часто не доводилося реагувати на дрібні проблеми — учасники виявилися винахідливими, усі труднощі вони долали у своєму колі, за допомогою друзів.
Окрім самого таборового життя, протягом 6 днів скаути навчалися орієнтуванню на місцевості — здійснювали тривалі марші з орієнтування; удосконалювали навички маскування та приготування їжі в польових умовах, а найважливіше — пізнавали історію регіону й країни досить незвичним способом.
Одним із завдань була підготовка рухомого макета битви, у якій поляки брали більшу чи меншу участь. Завдяки цьому учасники могли дізнатися, як Sobieski прогнав турків від Відня, а також про те, як капітан Raginis бився проти німецьких дивізій під Wizna.
Табір виявився влучним рішенням. Radosław Kalamarz, керівник загону 12 DH Czarni, очільник групи з промоції та комунікації Гуторку ZHP Bolesławiec:
Хлопці повернулися мотивованими до дій, із новими навичками та ще міцнішими дружніми зв’язками на довгі роки.
Більше того, одного дня нас відвідало регіональне телебачення TVP3 Wrocław, матеріал якого вийшов у вроцлавських новинах. Зацікавлення було таким великим, що через тиждень його показали у всеукраїнській програмі «Telekurier».
І додає:
Це точно не останній табір наших болеславецьких скаутів. Уже зараз ми будуємо плани на наступний рік.
Чувай!
Телевізійний матеріал можна переглянути на сторінці TVP; він починається з 14-ї хвилини.
Більше інформації та фотографій — у профілі Hufca ZHP im. Szarych Szeregów w Bolesławcu у Facebook Hufca ZHP im. Szarych Szeregów w Bolesławcu.
pwd. Radosław Kalamarz
керівник загону 12 DH Czarni
очільник групи з промоції та комунікації Гуторку ZHP Bolesławiec