Насправді це пальто, але хутро краще звучить у заголовку. Напередодні жіночого дня пропоную невелику історію з гумором про жінок у часи кризи.
Дві подруги вирушили до торгового центру. Одна з них планувала купити собі сексуальні чобітки, друга мала лише допомогти з вибором. Але, як каже Woody Allen: «Хочете розсмішити Бога — розкажіть йому про свої плани на майбутнє». І того дня, я впевнена, Бог реготав до нестями.
Жінки увійшли до раю шопінгу з твердим наміром дістатися магазину взуття. Час зимового розпродажу обіцяв знижки в кілька десятків відсотків. Вони минали різноманітні бутіки, коли раптом на їхньому шляху постав такий — надзвичайно дорогий, надзвичайно ексклюзивний. Такий із тих, на які нам не вистачає грошей і до яких ми не збираємося заходити, хіба що просто подивитися. Адже знижка 70 відсотків у цьому магазині означає, що ціни зупиняються на позначці у дві тисячі злотих за штуку.
Наш герой — пальто — невинно висів на вішачку, майже не впадаючи в очі. Однак до вух подруги, яка лише супроводжувала покупницю, долинув його спів сирени. Він був солодким і спокусливим, розповідав про кращий світ із рекламними декораціями блиску й сяйва, у якому його власниця ставала стрункішою, вищою і мала обличчя моделі, щойно вдягала його. У мелодії також з’явилася обіцянка сильного чоловічого плеча й вродливого обличчя з очима, затуманеними коханням. Ідеального коханця, який подає шампанське й спокусливо надкушує білими зубами соковиту червону полуницю.
Дівчина підпливла до пальта. За нею, виникнувши нізвідки, як у фільмі «Прокляття», стала надзвичайно услужлива продавчиня.
– Бажаєте приміряти? — запитала вона, а під усміхненою маскою мусила ховатися пика єврошайтана, який умовив Kazia Marcinkiewicza зрадити дружину.
Пальто сиділо як влите. І невідомо чому людина, яка нічого не збиралася купувати, а вже точно нічого, що після знижки має три нулі, сказала:
– Але я можу взяти це пальто лише в розстрочку.
І тоді, як сказала подруга, яка прийшла за сексуальними чобітками, життя стало трохи повільнішим.
Професійна продавчиня не лише погодилася розбити ціну на зручні платежі, а й скинула ще кілька десятків злотих із досі астрономічної суми. Пальто вдавало, що не цікавиться всією цією метушнею, а майбутня щаслива власниця почала подумки виконувати складні математичні обчислення. Вона додавала щомісячні зобов’язання за будинок, рахунки, їжу, найнеобхідніші речі та платежі за іншими кредитами. У пальтечку їй стало трохи гаряче. Тож вона вирішила на хвилину вийти з бутіка, щоб порадитися й подумати разом із подругою. Магазин взуття видавався їм ідеальним для цього місцем.
Коли вони туди зайшли, дівчина, яка приїхала до центру, щоб придбати взуття, вибрала найсексуальнішу модель і взула її. Її подруга саме підраховувала платежі за всіма кредитами, віднімала їх від зарплати та віддавалася метафізичним роздумам про можливість і сенс виживання з такими абсурдно низькими доходами.
Високий чобіт із гострою шпилькою виглядав чудово. Жінка взялася застібати блискавку, але, коли підняла її до половини, бігунок залишився в неї в руці. Нога була полонена, а в очах обох подруг з’явилася одна й та сама панічна думка: тепер доведеться їх купити.
Бог саме розплакався від сміху перед телевізором, спостерігаючи цю сцену, і запитав святого Петра, чи не прогледів він часом, як ці кмітливі людці, окрім розумних кремів і комп’ютерів, не вигадали також розумне взуття, яке звільняє бігунок блискавки, коли чобіт потрапляє на ногу потенційної власниці.
– Американці могли б щось таке вигадати. Маркетинговий трюк. Не вважаєш? — запитав Бог. Святий Петро відчув легку незручність, як завжди, коли мусив сказати Всевишньому, що щось неправда. Він запропонував змінити канал, щоб подивитися на конфлікт в Іраку, Палестині або на дії Obamy, від якого залежить трохи більше, ніж від двох болеслав’янок, які купують взуття… або пальто. Зрештою, те, що вони куплять, не залежатиме від Божого слуги. Але Бог відповів, що саме він тут досі керує пультом і дивитиметься те, що хоче.
На допомогу клієнтці, ув’язненій у чоботі, поспішила продавчиня і за допомогою інструмента, назва якого ніколи не затримується в жіночих головах, звільнила нещасну. Повернувши свободу, обидві жінки якомога швидше вийшли з магазину. І повернулися до бутіка з пальтом.
А там усе відбувалося гладко. Кредит було схвалено. Пальто запаковано. Обидві пані повернулися додому. Бог перемкнув канал на Fakty TVN, бо захотів іще розваг.
– Розкажи, — запитали ми власницю пальта після того, як вислухали її історію в жіночому товаристві, — що найбільше підштовхнуло тебе до цієї покупки?
– Знаєте, — зітхнула вона. — У цього пальта комір зі справжньої норки, мені ніколи не було по кишені така розкіш.
Вона на мить замовкла й додала, збентежившись:
– Для мене це не пальто, для мене це хутро.
Grażyna Hanaf