8 березня можуть святкувати лише Хороші Жінки. Хороші для чоловіків, народжених і ненароджених дітей, хороші для начальника, матері, батька, пані в магазині, чиновника, президента, поліцейського, подруги, сусідки, священника, механіка, сантехніка, хороші для всього світу. Покірні, терплячі, здатні все стерпіти, стиснути зуби й промовчати на кожну шпильку, поблажливий тон, зневагу, дурний жарт. Жіночні Жінки святкуватимуть, бо їм це належить!
8 березня — для жінок, які є шиєю, що крутить голову чоловіка. 8 березня — для жінок, які мають право приховувати свій вік, привілей цілувати руку, пропускати вперед у дверях і подавати верхній одяг, а ще невідчужуване право на символ Матері-польки. 8 березня — для жінок, яким нічого не спадає на думку, жодних маніфестацій і боротьби за якісь інші права. Які інші, якщо вони задоволені?! І не забуваємо про право на квіточки. Квіточки на 8 березня — це основа!
«Дами завжди займають найзручніше місце й отримують найкращі шматки зі столу. (...) Їм належить вибір, на якому боці ложа вони бажають спочивати — обличчям чи спиною, на власний розсуд. Одяг дами коштує втричі дорожче, ніж одяг джентльмена. Чоловіки (...) дійшли, отже, висновку, що якщо в цій справі є якась нерівність або несправедливість, то страждають від неї панове. Однак вони не подають жодних петицій і не протестують, очевидно визнаючи за необхідне змиритися зі своєю долею».
Хто це сказав? Ґєртих? Ні. Качинські? Корвін-Мікке? Ні. Ґжеґож Сєлятицький, діяч Всепольської молоді? Ні. Якийсь діяч Національно-радикального табору? Ні. Пан Фут у 1856 році в парламенті штату Нью-Йорк таким чином підсумував петиції жінок щодо права розпоряджатися власними заробітками та виборчого права. Але перелічені вище неодмінно під цим підпишуться.
8 березня — для Хороших Жінок, які, коли відчувають гнів, мають менструацію або істеризують. Якщо хочуть щось змінити, то просять. Коли висловлюють думку, протилежну чоловічій, то керуються жіночою логікою, тобто пліткують, бурчать, скиглять, ниють і постійно до чогось чіпляються. І заради святого спокою замовкають.
Хороші Жінки потраплять до раю, нехороші — туди, куди хочуть! Може, на Маніфу 8 березня до Вроцлава? І Хорошим Жінкам, і тим «іншим» присвячуємо слова Жіночого маніфесту від 8 березня 2003 року:
Ми вільні. Користуймося нашою свободою! Хвалімо відважних жінок, які здобули свободу для нас, і чоловіків, які їх зрозуміли та підтримали. Разом ми багато досягли, а ще більше досягнемо.
(...)
Людська особистість не є шаблоном статі, а є індивідуальністю й має право на власний шлях.
(...)
Виховання та щоденний догляд за дітьми однаковою мірою є відповідальністю батька й матері. Ми знаємо, що чоловіки створені для піклування про дітей — не можна їх цього позбавляти.
(...)
Уникаймо тих, у кого на устах самі чесноти, але кому байдуже до людської кривди. Керуймося власним досвідом — він є найнадійнішим дороговказом. Мораль не має статі. Помилковим є переконання, що існують окремі обов’язки жінок і чоловіків. (...) Говорімо прямо, що примушувати жінок народжувати дітей проти їхньої волі — підлість. Закони, які до цього змушують, є законами переслідувачів дітей та їхніх батьків, оскільки благо народження бажаної й коханої дитини вони перетворюють на зло приниження та ненависті. Ось моральний принцип: Не обирай страждання для інших!
(...)
Чинімо опір насильству, у якій би формі воно не приходило — фізичній, психічній, правовій чи культурній. (...) Одним із огидних інструментів насильства є порушення людської гідності: презирство, зневага, висміювання або поблажливе ставлення. Насильство щодо жінок — не чиясь «приватна справа», а злочин. Сексуальні домагання в школі, церкві, на роботі — це замах на людську гідність. Зґвалтування — це злочин.
(...)
Не відкладаймо рівність на потім. Не дозволяймо торгувати правом жінок вирішувати щодо власного життя.
Рівність нам просто належить.
Grażyna Ferensowicz
Grażyna Hanaf