Редакція: Міхал Ліс, президент правління BKS Bolesławiec… уже скільки років і як усе почалося?
Міхал Ліс: Від вересня 2015 року я мав честь виконувати функції віцепрезидента футбольного клубу BKS Bolesławiec. Президентом я став після відставки з посади президента Mirosława Lika.
Початок був складним?
Хм… чи був складним? Звичайно. У футбольному середовищі мене тоді називали людиною нізвідки, навіть зовсім зеленим, як газон на Spółdzielczej (усміхається). У той час, коли мені віддали пас, клуб потребував великих змін, які, на мою думку, мали відбутися вже кількома роками раніше. На початку 2016 року, після того як я став президентом, BKS Bolesławiec мав групи Żak і Orlik. Групи Młodzika не було. Щодо Młodzika, то я не хочу повертатися до минулого, бо це вже історія. У Trampkarzach було 7 гравців. Junior Młodszy, як і Starszy, функціонував без нарікань. Першу команду, яка на той час генерувала надто великі витрати порівняно з рештою клубу, було розформовано. Та й кадрова ситуація виглядала не найкраще. Цей час був вирішальним для клубу — бути йому чи не бути. Пам’ятаю тодішній хейт на кшталт BKS лише до червня, а потім закриває лавку. Зрештою, з перспективи часу, я вдячний хейтерам, бо вони лише спонукали нас працювати для клубу ще інтенсивніше.
Що вдалося, а що ні?
Після виходу першої команди нам на допомогу прийшли Krzysztof Kawałko і Maciek Sawicki. Обидва увійшли до структури правління BKS Bolesławiec. Після розмов ми практично одноголосно вирішили спрямувати всю нашу роботу на молодіжні групи. І все почалося (усміхається): плакати, листівки, новий сайт, FB тощо. У цей час також було створено наймолодшу групу Bambini. Це наші найменші вихованці, які мають можливість розпочати пригоду з футболом уже з 4 років.
У цей період, звичайно, були окремі незадоволені батьки, яким не подобалася політика клубу. Були й батьки, які чекали на зміни в клубі. Загалом я здатен зрозуміти незадоволених батьків, адже кожен хоче для своїх дітей найкращого. Проблема в тому, що ми не могли провести зміни за місяць. Це була довгострокова робота. Думаю, зміни вдалися. Деякі батьки приводять своїх дітей від початку мого терміну й донині. Дякую їм за терпіння та довіру.
Скільки вікових груп у BKS і скільки футболістів тренується?
Наразі BKS Bolesławiec має такі групи:
- Bambini (2 тренери),
- Żak — 2–3 команди (2 тренери),
- Orlik — 2–3 команди (2 тренери),
- Młodzik, територіальна ліга (1 тренер),
- Młodzik, окружна ліга (1 тренер),
- Trampkarz, територіальна ліга (підвищення до окружної ліги, можливо, ще буде стиковий матч, 1 тренер),
- Trampkarz, окружна ліга (підвищення до Нижньосілезької ліги, 1 тренер),
- Junior Młodszy (нині грає в Нижньосілезькій лізі, можливе пониження, шкода, адже наприкінці раунду хлопці набрали хороший хід),
- Junior Starszy (Нижньосілезька ліга),
- Senior (IV Нижньосілезька ліга, 2 тренери та 2 тренери воротарів)
Наразі в BKS тренуються 206 гравців у дитячих та молодіжних групах і 25 гравців у старшій групі.
Що нині є найбільшою проблемою клубу? Чого найбільше бракує?
Через подвоєння кількості молодіжних груп на об’єктах стає затісно. Не приховую, що нам потрібне повнорозмірне штучне поле із професійним освітленням і роздягальнею. Це дуже полегшило б проведення товариських матчів, а також дало б змогу проводити тренування в осінньо-зимовий період. Це дозволило б заощадити на транспорті та оренді таких об’єктів у регіоні. Наразі в клубі є 5 команд, яким потрібне повнорозмірне поле такого типу.
Плани на майбутнє?
Це питання радше до нового керівництва клубу, яке обиратимуть на загальних зборах, що відбудуться 22 листопада…
Власне, а де відбудуться ці збори?
Збори відбудуться в будівлі Starostwa Powiatowego на вулиці Armii Krajowej у Bolesławiec, кімната № 101, о 17:00.
Чи Міхал Ліс і надалі балотуватиметься на посаду президента?
Як я прийшов на роботу в клуб у 2015 році, там було справді важко. Клуб був винен значну суму грошей. Не лише транспортним компаніям. Він заборгував не тільки зарплати тренерам… а навіть ZUS і податковій інспекції. Ми просили ці установи розподілити погашення боргів на частини. На наше щастя, це вдалося врегулювати, і сьогодні клуб має добрий стан.Керування клубом вимагає присвячувати йому багато часу. Професійне та приватне життя — моє і моєї родини — у цей момент постраждали заради клубу, за що я перепрошую у своєї сім’ї. Водночас дякую їй за розуміння та терпіння. Благодійна діяльність і волонтерство — це особлива робота. Єдина наша винагорода — задоволення та усмішка іншої людини. Так є в BKS, і це заряджає нас енергією для подальшої громадської роботи.
Цієї усмішки іншої людини мені, звичайно, цілком достатньо, але я вже відчуваю фізичну та психічну втому. Минуло вже 3 роки, і фактично 7 днів на тиждень я постійно у русі. Лише за вихідні буває до 7 матчів, не рахуючи турнірів груп Żak, Orlik. Чи балотуватимуся? Особисто я передав би м’яч комусь іншому. Мені також здається, що нині клуб перебуває на такому етапі, коли йому потрібен спортивний менеджер. Я не стверджую, що після того, як трохи відпочину, не повернуся (усміхається). Однак є одна умова — люди для роботи.
Які приватні плани президента на найближчий час?
Безперечно, я хотів би присвячувати більше часу своїй родині. Я винен синові кілька десятків поїздок у гори й не знаю, як це надолужу (сміється).
Якщо можна щось додати, наприкінці я хотів би повернутися до недавньої історії, до межі літа й осені 2016 року, коли ми хотіли відновити першу команду, а це було непросто. У той час ми телефонували й відвідували понад десяток різних гравців із Bolesławiec County, запитуючи, чи не хотіли б вони грати в BKS. Вирази облич були різні… але несподівано на допомогу прийшли вихованці нашого клубу, розпорошені по всьому Bolesławiec County.
Тобто вони повернулися, щоб грати за Bolesławiec, BKS, уболівальників…
Мене це трохи здивувало, бо я чув історії про те, як вони завершили виступи в нашому клубі, точніше, як клуб припинив із ними співпрацю. Попри це, вони хотіли допомогти людині нізвідки, місту та своєму колишньому клубу. Вони хотіли повернутися й зіграти за Bolesławiec, за вболівальників. Дякую їм за це. Я також бачив їхні обличчя на першій зустрічі, які, здавалося, говорили: Настав час, час повертатися додому. Дотепер деякі з них поповнюють першу команду, від самого початку граючи безоплатно. Мета була лише одна: відбудувати клуб. Особисто я дуже ціную людей, які безкорисливо віддають частинку себе іншій людині, а тут ішлося також про дітей, які завжди дивилися на першу команду з мрією: колись я гратиму в ній.
І це вдалося. Перша команда під керівництвом Sebastiana Tylutkiego (вихованця BKS Bolesławiec) повернулася на своє місце в IV лізі. Дякую Sebastianowi за співпрацю. Це тренер, який уміє мобілізувати команду, а найважливіше — гравцям подобається з ним працювати. Пам’ятаю також нашу першу розмову щодо його роботи тренером. Одразу пролунало запитання: Чому президент не зателефонував мені роком раніше, коли ви починали відбудову першої команди? Я б охоче допоміг. У той час мене відмовляли від Tylutkiego. Казали, щоб я навіть не телефонував, бо нам він просто не по кишені, але коли я сказав про це Sebastianowi, він трохи роздратувався й відповів: Пане президенте, я вихованець цього клубу, а гроші — це не все. Так і почалася наша співпраця.
Дякую моїм незламним, а це: Tomasz Fulczyński, Marcin Szaja, Sławek Dul, Łukasz Graczyk, Krzysztof Janicki, Piotr Juszczak, Tomasz Kargul, Radosław Karpiak, Dawid Kizyma, Mirosław Markowski, Józef Pietrzak, Adrian Popek, Maciej Sawicki, Paweł Rissmann, Paweł Woźniak, Marek Zaraziński, Marek Majka, Maciej Zielonka, Krzysztof Dmuchowski та Marcin Zabawa — наш 12-й гравець. Порядок, звичайно, випадковий; якщо когось не назвав, перепрошую (усміхається). Щиро дякую Tomkowi Jasińskiemu, який завжди був моєю правою і лівою рукою. Без нього я навіть не зрушив би з місця.
Дякую також членам правління BKS Bolesławiec: пану Mieczysławowi Gałkiewiczowi (скарбник), який, попри поважний вік, не знижує темпу; дякую пану Tadeuszowi Dwilewiczowi, пану Józefowi Pokładkowi (член правління), Piotrowi Bieńkowskiemu, Grzegorzowi Witoniowi, Maćkowi Sawickiemu (член правління), Krzyśkowi Kawałko, а також нашому чудовому тренерському складу BKS Bolesławiec. Дякую також Mariuszowi Rutkowskiemu, Jarkowi Rutkowskiemu та Janowi Wochowi. Якщо когось пропустив, а, напевно, так і є (усміхається), перепрошую.