Нарешті канікули! У відпустку треба поїхати, щоб відпочити, але також і для того, щоб після канікул було чим похвалитися. Навіть якщо ми не можемо вирушити надовго, а про закордонні подорожі через брак коштів можемо забути, залишається відпочинок у країні. Дуже специфічний. Типово польський...
Може, до моря...
Відпочинок — це, інакше кажучи, байдикування. Це правило треба засвоїти якомога раніше, передавати дітям, онукам і кому тільки можна. Щоб їм часом не спало на думку втомлюватися на канікулах.
Перший день на пляжі. Місця немає, люди лежать поруч, тісно, мов кільки в бляшанці. Нам пощастило! Маємо власний клаптик. Два на два метри, між білявою красунею та дебелим шестирічним хлопчиком, який зі сльозами на очах кричить: «Моя ямка. Моя! Я сам її викопав». Сонце припікає, тож можна отримати красиву, золотисту засмагу, як у тієї білявої міс. Сонцезахисний крем? А навіщо крем із фільтром, ще сонце не пройде крізь цей фільтр — і прощавай, засмага. Тож лежимо пласко цілих чотири години, пам’ятаючи про правило, що сонце найсильніше пече між 12 і 15 годиною, — неодмінно засмагнемо. Шум моря, запах риби з найближчої смажарні, шестирічний захисник ямки... Є й момент для роздумів, для справжньої поезії: «Чоловіче, чоловіче, не будь дурним, нехай тобі дружина купить морозиво», — заохочує красунчик із холодильником у руці. Шкіра вже набула гарного бордового відтінку, тож можна піти з пляжу, у найближчій крамничці сувенірів придбати намисто з бурштину... А ввечері рятувати обпечену шкіру пантенолом. Другий день на морі буде схожим. І третій. І четвертий. І так до кінця.
У гори, у гори, любий брате!
Найкраще до Zakopane або до Karpacz, там ми не нудьгуватимемо — безліч магазинів, барів і яток із сувенірами гарантує, що проведемо час приємно. Адже йдеться не про те, щоб вирушити в гори, насилу дертися на вершину, боронь Боже, з рюкзаком! Зрештою, можна пройти найкоротшим маршрутом, піднятися на вершину витягом, якщо це можливо, а найкраще милуватися горами знизу, сидячи десь у пивному саду або прогулюючись променадом, де можна придбати плюшевого татранського бабака з етикеткою «made in china». Не забуваймо про обов’язкове фото з ведмедем — невідомо чому полярним. Може, білий більш медійний, ніж той із коричневою шерстю? Справа смаку. Повертаємося до притулку, радісно розмахуючи щойно купленою ціпагою з вбудованим термометром, знімаємо всі ці надзвичайно корисні у складних умовах полари та горетекси... Так, це був виснажливий день, нам належить хвилина відпочинку.
Цілковита глушина
Можливо, це дивно, але є й такі, хто визначає відпочинок інакше. Їм подобається так званий «активний відпочинок». Тут дехто гидливо скривиться й скаже, що такого не буває. На активний відпочинок наважуються лише диваки, бо як інакше назвати того, хто не хоче годинами лежати на пляжі, а віддає перевагу сплаву на байдарках? А вже похід у гори з рюкзаком — цілковене непорозуміння. Цікаво, що чимало людей обирають поїздки в Українські та Румунські Карпати. Туди, де немає плюшевих бабаків, розкішних пансіонатів і витягів. Немає там і білих ведмедів. Немає?! Та це ж цілковита глушина!
Katarzyna Rucińska