Поляки, на відміну від інших народів, не дбають ретельно про документування своєї історії. Спогади й досвід поколінь відсуваються на маргінес повсякденного життя. Через це суспільство стає дедалі більш атомізованим, а люди не відчувають національно-суспільного зв’язку. Помирають свідки Другої світової війни та подій серпня 1944 року, шістдесята річниця яких саме припадає на цей час. У Bolesławiec ще живуть лише троє людей, які брали участь у Варшавському повстанні. Комбатантів, тобто колишніх солдатів, які брали участь у війні, залишилося близько тридцяти.
- Снаряди прилітали зі сходу — розмова з Леоном Домбровським, учасником Варшавського повстання
- Присяга, саботаж і кінь — розмова зі Станіславом Журовським, комбатантом, солдатом Армії Крайової
Братерство і героїзм
60-та річниця початку Варшавського повстання спонукає до роздумів. Виявляється, кожен четвертий поляк не знає, що конфлікт стосувався Польщі та Німеччини. Найменше знань у цій сфері мають молоді люди — це випливає з дослідження, проведеного наприкінці 2003 року компанією Estymator. Думаючи про Варшавське повстання, поляки мають однозначні відчуття. Героїзм, мучеництво, братерство, слава — саме такі визначення спадають на думку більшості з них. Але Повстання також асоціюється з поразкою. Цікаво, що так його частіше сприймають люди старшого віку. Натомість асоціації зі словами на кшталт безчестя та боягузтво майже відсутні.
На сайті Boleslawiec.org ми публікуємо два інтерв’ю з членами Всесвітньої спілки солдатів Армії Крайової. Спілка займається, зокрема, освітою молоді, співорганізацією конкурсів знань про підпільну державу та організацією наукових симпозіумів для учнів середніх шкіл. Комбатанти видають Інформаційний бюлетень, що документує діяльність Спілки від моменту її заснування.
Marcin Zabawa