У понеділок, 3 вересня, біля пам’ятника Воїнам II Армії Війська Польського в Болеславці (сквер II Армії ВП, вулиця Генерала Ніля) відбулася церемонія вшанування 79-ї річниці початку Другої світової війни.
Під час урочистостей, організованих Повітом Болеславець, вкотре вшанували пам’ять тих, хто воював на захист нашої Батьківщини. Виступив господар церемонії, староста Болеславецького повіту Karol Stasik:
Як і щороку, ми стоїмо в місці, важливому для нас, щоб нагадати: 1 вересня 1939 року наша країна стала об’єктом злочинного нападу з боку гітлерівської Німеччини. Метою цього нападу були цілковита ліквідація Польської держави та винищення населення.
Сьогодні, живучи в безпечній Польщі та мирній Європі, ми пам’ятаємо про той час лише як про туманний спогад. Ми забули, як легко розпалити конфлікт, який спричиняє загибель мільйонів людей і незліченні матеріальні втрати.
Ми кажемо, що така війна ніколи більше не повториться, однак Друга світова війна не виникла нізвідки. Це пекло постало з переконання, що одні люди можуть панувати над іншими. Цей конфлікт вибухнув, бо було визнано, що не потрібно поважати правила та принципи, узгоджені між народами.
Мільйони людей загинули, бо було визнано, що одним належить більше, ніж іншим. Що людей можна ділити на кращих і гірших, а життя різних людей не має однакової цінності.
І додав:
Чому ми так часто забуваємо про справжні причини Другої світової війни? Можливо, тому що так багато причин, які призвели до Другої світової війни, ми зустрічаємо в сучасному світі; що так багато зла, яке лежало в основі того конфлікту, з’являється сьогодні — і не лише десь там, у світі, а й тут, у нашій Європі та нашій державі.
Можливо, ми звикли до них, сприймаючи їх як щось нормальне?
Пам’ятаючи про жертви, які понесла наша країна під час вересневої кампанії; пам’ятаючи про жертв окупації, жертв концентраційних таборів — чому ми так слабо реагуємо на зло?! Час усвідомити загрози!
Як жертви війни віддали свої життя, так і ми, пам’ятаючи про ці жертви, повинні з усіх сил дбати про те, щоб цей жах більше ніколи не повторився. Тож передаваймо нашим дітям і онукам знання про її причини; поважаймо інших людей. Не порушуймо встановлених правил і дбаймо не лише про себе, а й про нашу спільноту: повітову, національну та європейську. І тоді така війна більше ніколи не повториться.
Майор у відставці Jacek Nesler:
79 років тому день 1 вересня, який мав бути для всіх поляків днем радості та надії, був жорстоко перерваний німецьким загарбником.
Незалежність держави ніколи не можна захистити без жертв, але Польща в 1939–1945 роках принесла надто велику жертву. Сьогодні, стоячи тут як представник ветеранських середовищ, хочу сказати: ми пам’ятаємо про цю жертву, про жертву Польського Воїна, про самопожертву громадян Речі Посполитої. Пам’ятаймо про втрати, боротьбу, біль і смерть.
Пам’ятаймо, бо ті, хто брав участь у цих подіях, відходять і вже не зможуть своїм життям свідчити про ті часи. Пам’ятаймо саме для того, щоб наступним поколінням більше не довелося так жертвувати своїм життям.
Не обійшлося без молитви (її виголосив капелан, капітан Michał Zieliński із 10-ї Бригади бронекавалерії у Свєнтошуві), Апелю пам’яті (його зачитав підпоручик Łukasz Więckiewicz із 23-го Сілезького артилерійського полку в Болеславці), а також почесного залпу.
Одним із найважливіших елементів урочистостей було покладання квітів до пам’ятника Воїнам II Армії Війська Польського. Квіти поклали, зокрема, делегації ветеранів, сибіряків, силових служб і представників місцевого самоврядування.
Честь і слава героям!