— Ми повинні пам’ятати! Пам’ятати навіть тоді, коли дехто привласнює собі право переписувати історію, оцінюючи, які солдати більше заслуговують на пам’ять. Усі ми, хто отримав пам’ять про Другу світову війну від її безпосередніх свідків, а також ті, хто вивчає її з книжок, повинні про це пам’ятати. Щоб своєю щоденною поведінкою доводити, що ми заслуговуємо на солдатську жертву, що їхня самопожертва не буде змарнована. Ми повинні пам’ятати про це, щоб щонайменше раз на рік, 8 травня, збиратися в місці, важливому для наших громад, аби вшанувати спільну жертву польських солдатів. Шановні пані та панове, серед нас дедалі менше безпосередніх свідків Другої світової війни. Все більше ветеранів відходять на вічну варту, передаючи нам спадщину свою та своїх полеглих товаришів. Цією спадщиною є жертовність заради країни, заради громади. Цією спадщиною є очікування єдності та порозуміння, — говорив староста Болеславецького повіту Karol Stasik під час урочистостей з нагоди 73-ї річниці завершення Другої світової війни біля пам’ятника солдатам ІІ армії Війська Польського в Bolesławiec.
Свідченням пам’яті та великої поваги до заслуг визволителів є також той факт, що правління Болеславецького повіту доклало значних зусиль, щоб сквер, де стоять відомі нам хрести, отримав назву «Солдати ІІ армії Війська Польського». Міська гміна Bolesławiec підтримала це клопотання, але водночас постала перед дилемою зміни назви вулиці — як і гміни по всій Польщі — після набуття чинності декомунізаційним законом. У результаті вулиця отримала нову назву — генерала Августа Еміля Фільдорфа «Ніля».
Важко сперечатися з безсумнівними заслугами останнього, але водночас, відповідно до декларації «Пам’ятаємо», влада Болеславецького повіту наполегливо домагалася, щоб саме сквер із символічним пам’ятником отримав колишню — не менш заслужену — назву сусідньої вулиці. Це свідчить про те, що тут, на місцевому рівні, ми усвідомлюємо жертву, яку принесли молоді хлопці, борючись за свободу та свою Вітчизну. Вони не аналізували, з ким стають у стрій, щоб перемогти смертельного ворога, який так сильно руйнував Європу та світ. Відповідно до сьогодні наведених слів старости Болеславецького повіту — ми повинні про це пам’ятати! Пам’ятати навіть тоді, коли дехто привласнює собі право переписувати історію, оцінюючи, які солдати більше заслуговують на пам’ять…
