Вірш під назвою «Чия ж ти»

Для мене Польща — це мова
якою я міг говорити змалку
це місяць над Краківською площею
це Gałczyński Tuwim Osiecka

Для мене Польща — це близькі люди
зелень лісу й житнє поле
вид із вікна, коли я прокидаюся
дотик дружини, коли я засинаю

Тож не вчи мене Польщі, фанате
з поголеною наголо головою
твоя муза — диско-поло
серце б’ється в тебе націоналістично

Набий собі на грудях
що арабів тут не потрібно
і щодня читай молитву
з білим орлом злітай до неба

Для мене Польща — це запах сіна
під скатертиною, коли приходять свята
а не красиво програна битва
обов’язок пам’ятати

Бо батьківщина — це скромне слово
яке я рідко вимовляю пошепки
їй не потрібен жоден пам’ятник
її не затвердить жоден указ

Тож не вчи мене...

Я не сяду у твій човен
не підспівуватиму також твоєї пісні
бо нам ідеться про іншу Польщу
мій роде по семи лихах