Коли поліцейські та медики швидкої допомоги прибули на місце, вони побачили закривавлене тіло чоловіка. Реанімація не допомогла: 36-річний чоловік уже був мертвий. Поранену матір у тяжкому стані доправили до лікарні. Вона вижила. Ми не знаємо, що вона свідчитиме в суді. У цій історії немає певності, хто є жертвою, а хто катом.

Домінік

Родина каже, що Домінік не витримав того, що відбувалося в його домі. Він був звичайною дитиною: у початковій школі навчався посередньо, але у професійно-технічному училищі мав добрі й дуже добрі оцінки. Він навчався, працював і доглядав матір-алкоголічку. Якби не його покупки, у домі був би лише алкоголь. Мати спилася б до смерті. Певним чином він її оберігав. Коли мати приймала чоловіків, Домінік спав на горищі або в підвалі — там була більшість його речей. Вони жили в одній кімнаті з кухнею, з якої тепер матір виселять, бо вже ніхто не оплачуватиме рахунки.

Останнім часом, незадовго до трагедії, він уже шукав власне житло. Дійшов до межі витривалості, але не встиг. Мати та її приятель, який приходив до неї, перетнули цю останню межу. Домінік мав ходити по горілку — лише для цього й був потрібен. Обпльовуваний, ображуваний, зневажений, без жодної підтримки. Він зневажав пиття. Коли його запитували, чи пив він колись алкоголь, відповідав, що спробував, але його відвернуло. Він надивився і на горілку, і на людей під її впливом.

Хлопець був замкнутим і нічого не розповідав близьким. Після роботи любив грати в ігри. Його речі регулярно продавали в ломбарді, щоб були гроші на горілку. Нові речі, ігри, будь-яку техніку, навіть сонцезахисні окуляри. Трагедія сталася того дня, коли мати та її приятель продали його ігри в ломбарді й під час сварки пригрозили знищити телевізор, який він отримав від бабусі.

Мати

Агнешка, 39 років, виросла в алкоголічній родині. Батько пив, а мати працювала і на утримання дому, і на алкоголь для чоловіка. Родина каже, що Агнешка була доброю, працьовитою дівчиною й спочатку дуже старалася. Вона регулярно ходила на роботу, працювала багато, але алкоголь був завжди. Вона конфліктувала з працівниками, приходила на роботу п’яною. Коли занедбала роботу й її звільнили, підробляла сезонно. Ходила до лісу по гриби та ягоди. Але заблукала в житті — так кажуть близькі. Заблукала по-справжньому сильно.

Батько Домініка — це було коротке знайомство. Чоловік і досі не цікавиться сином. Потім Агнешка народила від іншого чоловіка другого сина, Dawida. Молодшого сина в неї забрали, і ним опікувалася бабуся, мати його батька. Домінік залишився з матір’ю. Ніби всі соціальні установи не помітили другої дитини, якій потрібна допомога. Тихий, спокійний, замкнутий. Він не вмів боротися за себе. Через квартиру проходили дедалі нові чоловіки, але вони не підтримували матір і сина. Використовували їх, платили й ішли. Потім було пияцтво. Чоловіки, яким було байдуже до всього й усіх, без надії, без шансів і без підтримки. Тепер є один шанс — стати на бік дитини. Чи скаже Агнешка, що саме сталося в п’ятницю, 6 жовтня, на вулиці Spokojna?

Люди

Знайомі та близькі не уявляють Домініка у в’язниці. Вони не вірять, що цей тихий, спокійний хлопець там виживе. Вони все сприймають близько до серця, сильно, особисто й пробачають йому все. Навіть те, що він убив. Повторюють, що до судового розгляду ми справді не знаємо, якими були обставини. І попри те, що хлопець сам зізнався у вбивстві співмешканця матері.

Мати друга Домініка хотіла одразу поїхати до слідчого ізолятора. Хоча б потримати його за руку, трохи побути поруч, щоб хлопець знав, що вони його не покинули й ні в чому не звинувачують. Дозволу вона не отримала. Відмови, які надійшли їй поштою з прокуратури, вона порвала й викинула до смітника. Такою була її злість. Такою була її безпорадність. Жінка постійно докоряє собі, що не змогла виділити йому місце у своєму домі. Однак сам Домінік ніколи ні на що не скаржився, нічого не просив. Одного разу він сказав, що мати з приятелями продала його новий одяг, тож мати друга повела його за покупками до магазину. Але й це до останньої миті приховувала від нього, бо він міг відмовитися й не погодитися на подарунки. Вона ставилася до нього як до сина, була дуже рада, що такий хороший, порядний хлопець, як Домінік, дружить із її дитиною, і не змінить своєї думки про хлопця.

Вона не знала, наскільки масштабним було насильство, якого зазнавав хлопець. Її, як вона каже, ввело в оману те, що він завжди був доглянутим, мав чистий одяг, був сумлінним, ходив до школи й на роботу. На роботі його також поважали, вважали надзвичайно хорошим працівником. Роботодавець нібито заявив, що коли Домінік вийде з в’язниці, у нього буде робота. Незалежно від вироку.

Мати друга: — Так, іноді син розповідав, як виглядає дім Домініка. Одна кімната, яку він займав разом із матір’ю, маленька кухня, де панував безлад. Їжі не було, а на столі завжди валялися пляшки з-під алкоголю, тютюн і цигарковий папір. Там завжди також хтось із маминих приятелів по чарці перебував. У різному стані сп’яніння.

Збираються підписи на підтримку Домініка в цей складний період. Захисник Домініка, адвокат Wojciech Kasprzyk, повідомив нам, що отримує дзвінки на підтримку Домініка з усієї Польщі, а багато людей висловлюють бажання надати допомогу й підтримку, а також що має застереження щодо застосування капи, накладеної на обличчя Домініка під час доправлення до суду. Це не відповідає стандартам у сфері прав людини, наголосив адвокат.

Прокурор

Нижче ми наводимо висловлювання прокурора Себастьяна Woźniakа

Провадження ведеться лише з 6 жовтня 2017 року. Предметом цього провадження є серйозне обвинувачення — один із найтяжчих злочинів, класифікованих у Кримінальному кодексі. Підозрюваний перебуває під тимчасовим арештом, і з цієї причини запроваджено певні обмеження. Я вирішую, хто може побачитися з Домініком і за яких умов. Слідчі дії тривають, а те, що ми ведемо провадження, не означає, що розглядаємо його лише в одному напрямку. Прокурор діє відповідно до принципу об’єктивності. Я чудово знаю, у якій ситуації перебуває підозрюваний. І зі свого боку, незалежно від того, що захисник подає різні клопотання про докази, за посадою досліджую обставини, які свідчать як на користь, так і проти нього. Більше нічого сказати не можу. Усі мої рішення можна оскаржити, тож особи можуть оскаржувати ці рішення генеральному прокурору або суду.