Йоланта Айліков-Чарнецька (1930–2007) у болеславецьких початкових школах і ліцеях навчала молодь історії мистецтва, малювання, образотворчого мистецтва і передусім погляду на мистецтво, сприйняття його нетиповим способом та пошуку власного художнього шляху. Багато її учнів, як і вона, стали митцями, багато хто закінчив історію мистецтва. Інші, яких було найбільше, і досі цінують контакт із надзвичайною особистістю пані професорки та повторюють, як багато їй завдячують.
На відкритті виставки її згадував президент Piotr Roman, який користувався професійним досвідом пані професорки, будучи її колегою по фаху в I Загальноосвітньому ліцеї. Про неї говорив віцестароста Tomasz Gabrysiak, який був її учнем і вперше під її опікою спробував себе у перформансі (особистій мистецькій передачі). Мисткиня й педагогиня була однією з найвидатніших мешканок Болеславця. Її внесок у розбудову та просвіту нашої громади був безцінним.
Великою подією та заслугою організатора, Майстерні пам’яті Йоланти Айліков-Чарнецької, стало зібрання кількох десятків робіт художниці та їхня перша презентація мешканцям, друзям і учням мисткині.
Йоланта Айліков-Чарнецька — художниця XX століття. Коріння її живопису сягає напрямів, що виникали в мистецтві після 1918 року, таких як кубізм, фовізм та абстракціонізм. У її картинах бачимо, наскільки великого значення вона надавала формі, кольору та світлотіні. У її роботах важливими були суто образотворчі цінності. Великі пласкі кольорові силуети на її полотнах нагадують мистецтво Матісса. І так само, як він, вона вважала, що знання кольору для художника є питанням інстинкту й смаку, а не науки. Для Айліков-Чарнецької митець був єдиним авторитетом у питаннях власних творів, що також зближувало її з модернізмом Оскара Вайлда та Станіслава Пшибишевського. Вона була піонеркою перформансу в Болеславці та концептуального мистецтва, заснованого на демонстрації самого акту творення.
У Болеславці й надалі проводять турніри знавців мистецтва імені Йоланти Айліков-Чарнецької, організовані Музеєм кераміки.
Під час відкриття виставки показали наш фільм про мисткиню «Мистецтвом було б бути кимось іншим», створений istotne.pl у 2007 році, незадовго до її смерті. У фільмі мисткиня розповідала про своє дитинство в Кракові, про життя в домі до Другої світової війни, сповненому митців та інтелектуалів. Художниця також говорила про те, які високі вимоги ставила перед собою під час творчості. Вона розповідала про приїзд до Болеславця з чоловіком після війни та про те, як важко мисткині було адаптуватися в маленькому містечку. Свою розповідь вона завершує важливим реченням: «Кожен сприймає мистецтво настільки, наскільки може собі це дозволити».
Виставку можна оглядати в робочі години Архіву до 10 листопада 2017 року: понеділок, вівторок, четвер і п’ятниця з 9:00 до 15:00 (перерва 12:00–12:20), а також середа з 9:00 до 18:00 (перерви: 12:00–12:20 і 15:00–15:20)
