Хвороба, з якою він боровся і яка вразила його — сильного, спортивного чоловіка у розквіті професійних сил, — шокувала не лише найближчих, а й звичайних людей. Для Dariusza Kwaśniewskiego виконання обов’язків старости було водночас і роботою, і пристрастю — зобов’язанням та честю.
Коли на початку 2016 року він розпочав боротьбу з тяжкою неврологічною хворобою, внаслідок якої зазнав паралічу всіх чотирьох кінцівок і мав труднощі з диханням, він наголошував, що його недуги жодним чином не стосувалися інтелектуальної діяльності. До листопада 2016 року він координував роботу повітових установ і ділився своїми знаннями, навичками та досвідом.
Як староста нашого повіту, він писав у підсумку своєї роботи, що вона була сповнена відданості, чудових моментів, які винагороджують за важку працю, сповнена зусиль, рішень та їхніх результатів. Але також невдач і розчарованих надій, навіть поточних криз. Однак у ній ніколи не було кризи мотивації та сумнівів у цілях, які Dariusz Kwaśniewski вважав важливими.
Його останнім, як виявилося, і одним із найбільших проєктів, у які він вклав серце, було налагодження співпраці з Боснією, куди він поїхав у 2015 році. Там його надзвичайно тепло прийняли. Про цю першу поїздку до Боснії він написав: «було так, ніби я був у себе вдома». Під час поїздки він передусім розмовляв із людьми. Він любив це, для нього це було важливо. За організацію зустрічей із представниками ґмін, де проживали поляки, він щиро дякував єпископу Баня-Луцької дієцезії Franjo Komaricy. Із представниками об’єднань поляків у Боснії він узгодив заходи на наступні два роки. Велике враження на нього справила зустріч із польськими мешканцями Celinovaca — людьми, які десятиліттями безкорисливо плекали в собі польськість: у молитві, піснях і звичаях. Допомога цим людям була для Dariusza Kwaśniewskiego великим зобов’язанням.
Коли він залишав посаду, то сердечно прощався з усіма, хто підтримував його в діяльності на благо Повіту, і ні про кого не забув. Дякував начальникам і працівникам Староства, які змогли створити компетентну та дружню до мешканців установу. Директорам шкіл і вчителям, за допомогою яких йому вдалося створити функціональну систему повітової освіти, що стала візитівкою Нижньої Сілезії та країни, директорам і керівникам повітових організаційних підрозділів, керівникам служб, інспекцій та варти, а також працівникам цих підрозділів — за їхню працю та відданість. Представникам місцевого самоврядування, з якими він мав задоволення співпрацювати. Маршалу Нижньосілезького воєводства, друзям-старостам, а також представникам об’єднань і громадських організацій.
Друзі та співробітники про Dariusza Kwaśniewskiego
Cezary Przybylski, маршал Нижньосілезького воєводства:
Dariusz Kwaśniewski назавжди залишиться в моїй пам’яті як добра людина, чудовий колега і надзвичайно амбітний представник місцевого самоврядування. Співробітники дуже цінували його за відданість і працьовитість. Майже два десятиліття співпраці дають змогу добре пізнати людину. Разом ми реалізували багато проєктів. На нього завжди можна було покластися, він завжди з пристрастю виконував свої обов’язки. Він був не лише дуже креативною людиною, а й умів ефективно втілювати свої ідеї в життя. Зокрема завдяки його зусиллям наш повіт сьогодні є одним із найсильніших у регіоні, а започаткована у нас реформа професійної освіти стала взірцем для інших. Смерть забрала Dariusza надто рано. Мир його душі.
Karol Stasik, староста Болеславецького повіту:
Із великим сумом ми прощаємося з Нашим Колегою та представником місцевого самоврядування, за плечима якого чимало здобутків, особливо у сфері освіти. Його внесок у сучасний вигляд повітових шкіл неоціненний. Багато років тому він виявив велику інтуїцію, піднісши престиж професійних шкіл у час, коли в Польщі їх ліквідовували. Свої ідеї він реалізовував із рішучістю й водночас умів переконати в них багатьох творчих людей. У результаті вдалося реалізувати великі освітні проєкти, одним із найбільших серед яких, безперечно, є «Модернізація центрів професійної освіти в Нижній Сілезії». Орієнтація на фахівців, на професіоналів була чудовим рішенням, що підтвердив час. Лише сьогодні по всій Польщі впроваджують програми, покликані врятувати професійну освіту, якою роками нехтували. Він умів залучити до своєї діяльності багатьох людей із так званої освітньої команди, а в інших повітах це зовсім не очевидно. Відповідний стиль управління надихав директорів шкіл на співпрацю та творчий розвиток. Важко заперечити його проникливість у роботі та новаторські рішення щодо постійного підвищення якості освіти. До сьогодні наші школи лідирують у залученні коштів на освітні ініціативи та проєкти. Створення атмосфери партнерства й союзу в «добрих справах» — також велика навичка, якою володів Dariusz. Дякуємо за Твоє життя, здобутки та спільну працю. На жаль, безжальна хвороба передчасно забрала Тебе. Ти залишишся в нашій пам’яті. Висловлюю родині та близьким щирі співчуття, розділяючи їхній біль.
Piotr Roman, президент міста Болеславець:
Є люди, символом яких стає цілковита відданість роботі, величезна емпатія, а виконання обов’язків задля загального суспільного блага — надзвичайно важлива мета. Водночас вони вміють зберігати розважливий погляд на дійсність і належну дистанцію до щоденних труднощів. Саме такою людиною був Dariusz Kwaśniewski, якого я мав задоволення запросити на роботу на користь місцевого самоврядування у 1998 році. Відтоді його відданість щоденним обов’язкам викликала мою повагу та визнання. Darku, ти залишишся в моїй пам’яті та спогадах як чутлива людина, здатна прихиляти до себе людей, дивитися на навколишній світ з іншої перспективи, сміливо захищати сповідувані ідеї та з пристрастю популяризувати спорт.
Stanisław Chwojnicki, штатний член правління Повіту Болеславецького:
Я познайомився з ним багато років тому, мене вражали його енергія та послідовність у реалізації власних ідей. Йому вдалося реалізувати в повітових школах багато цінних проєктів, які змінили вигляд освіти в Повіті Болеславецькому. Протягом багатьох років ми намагалися добре співпрацювати в межах правління повіту. Я запам’ятаю його відкритою та доброзичливою людиною. До кінця я залишався з ним у постійному контакті, намагаючись допомогти в боротьбі з такою тяжкою хворобою, яка застала всіх нас зненацька і передчасно забрала Darka. Хочу висловити щирий жаль і співчуття через цю неоціненну втрату.
Józef Król, заступник голови ради повіту:
Важко писати в минулому часі про людину, яка в розквіті життя й творчих сил захворіла на тяжку хворобу, внаслідок якої померла. Вона залишає нас, колег, друзів, родину. Так не мало бути, із цим важко змиритися, але, на жаль, Darka вже немає, він пішов від нас, і ми вже не будемо разом розмірковувати, яка зі справ Повіту важливіша чи нагальніша — час зупинився. У цій невідворотній драмі відходу є один позитивний момент: такі Люди, яким був Darek, довго живуть у пам’яті інших, адже Darek був Людиною відданою, сповненою великої пристрасті, дуже працьовитою та відкритою до інших. Таким Darka я пам’ятаю, таким він і залишиться в моїй пам’яті. Прощавай, Darku, нам тебе бракуватиме.
Mirosław Sakowski, директор II загальноосвітнього ліцею в Болеславці:
Бог забрав Тебе в далеку подорож. Залишивши нам одну надію, що колись небесний поріг переступлять і ті, хто тут залишився в болю...
Mariusz Lickiewicz, громадський і спортивний діяч BCIL Via Sudetica, велоклубу XTRABIKE Bolesławiec:
Справжній Друг. Велика Людина — саме з великої літери. Непересічний політик і діяч місцевого самоврядування з величезними знаннями, інтелектом, ефективністю та послідовністю. Чутливий до проблем інших. Добрий колега, готовий присвятити свій час тим, хто поділяв із ним ту саму пристрасть.
Книгу співчуттів виставили в будівлі Повітового староства на площі Пілсудського. Останнє прощання з Dariuszem Kwaśniewskim відбулося у п’ятницю, 6 жовтня, на кладовищі на вул. Слов’янській у Свідниці, рідному місті померлого.
