За оцінками, понад 70% випадків спричинені ішемічною хворобою серця та інфарктом. Найнебезпечнішим наслідком хвороби є ішемія внутрішніх органів, тобто порушення ритму їхньої роботи. І хоча ризик хронічного захворювання зростає з віком, дедалі частіше навіть молоді люди скаржаться на проблеми з боку кровоносної системи. Щоб уберегтися від цієї небезпечної хвороби, варто знати про неї якомога більше: https://dbamoserce.pl/mam-zdiagnozowana-niewydolnosc-serca-co-powinienem-robic/.

Причини хвороби

Гостра серцева недостатність — дуже тяжке захворювання, яке ускладнює нормальне функціонування. Вона потребує госпіталізації, приймання ліків і зміни способу життя. Причиною можуть бути порушення функціонування самого серцевого м’яза — від ішемічної хвороби та гіпертонії до приймання ліків, зловживання стимуляторами, неправильного харчування й відсутності фізичної активності. Крім того, застійна серцева недостатність може бути наслідком таких захворювань, як цукровий діабет, анемія, дефіцит вітамінів, особливо групи B, або порушення роботи щитоподібної залози. Залежно від ступеня порушень роботи одного шлуночка чи всього організму розрізняють дві основні форми хвороби: гостру та хронічну. І хоча перебіг хвороби в кожному випадку різний, симптоми серцевої недостатності досить характерні. Нас мають насторожити набряки кінцівок і розширення вен, задишка, втома, біль у грудях або ділянці живота. Втрата свідомості — уже дуже серйозний сигнал, що необхідно пройти обстеження. Точні показники можуть вказати, чи маємо ми справу із захворюванням і чи загрожує нам хронічна серцева недостатність або її гостра форма. Ретельні дослідження також мають визначити причину хвороби, адже саме з цього слід починати лікування.

Краще запобігати

Фахівці з https://dbamoserce.pl/ радять вести такий спосіб життя, щоб хвороба не виникла, а отже, не довелося її лікувати. Уточнимо — лікувати тривалий час. Адже в цьому випадку найважливіше знайти причину недостатності. Профілактика значною мірою полягає в періодичних обстеженнях і веденні здорового способу життя. Це означає збалансоване харчування, яке можна доповнити відповідними віку та фізичному стану добавками й вітамінами, а також помірну фізичну активність.