Ларингологія займається передусім захворюваннями, які вражають ротову порожнину та горло, гортань, ніс або вуха. Однак для виявлення будь-яких патологічних станів необхідно виконати відповідні дослідження. Сьогодні, в епоху технологічного розвитку, це не становить для лікаря значної проблеми, особливо за умови сучасного оснащення кабінету. Завдяки цьому під час першого візиту лікар швидко встановлює, що турбує пацієнта.

Залежно від випадку

Добре проведена ларингологічна діагностика передусім адаптована до потреб конкретного пацієнта. Це означає, що захворювання вух діагностують інакше, ніж ті, що охоплюють горло чи ніс.

Однак у деяких випадках методи можуть бути схожими, навіть якщо вони стосуються різних частин тіла. До таких методів належить, наприклад, взяття мазків, метою якого є передусім виявлення конкретних бактерій, запальних процесів або вогнищ серйозніших захворювань.

Ще одним дослідженням цього виду є ендоскопічне обстеження, яке нині амбулаторно виконують у більшості медичних центрів. Воно дає змогу діагностувати деякі захворювання горла, носа чи вух, а завдяки зображенню, збереженому на комп’ютері або носіях інформації, лікар може визначити темп розвитку змін у перебігу хвороби чи ефектів лікування.

Отоскопія та риноскопія

До двох найчастіше виконуваних у межах ларингологічної діагностики досліджень належать отоскопія та риноскопія. Обидва є неінвазивними діагностичними методами, тому їх застосовують уже на першому етапі діагностики у разі виявлення ларингологічних порушень або під час профілактичних обстежень.

Отоскопічне обстеження — це огляд вух за допомогою отоскопа, тобто спеціального дзеркала. Він має змінний гнучкий наконечник, який вводять пацієнтові у вухо, а через збільшувальне скло на кінці пристрою оцінюють стан слухового проходу. Це основне дослідження для діагностики будь-яких порушень і запальних процесів у слуховому апараті.

Спорідненим дослідженням є риноскопія, яку виконують візуально за допомогою спеціального дзеркала (передня риноскопія) або ларингологічного дзеркала (задня риноскопія); вона призначена для діагностики захворювань носових порожнин. Це дослідження дає змогу відповідно виявити запальні процеси в носі та носових порожнинах, а також у приносових пазухах.

Часто обидва ці дослідження застосовують паралельно, щоб отримати повну картину у разі запалень або порушень фізіологічної будови носа, вух чи горла.