Чи докучають Приймальному відділенню невідкладної допомоги легковажні пацієнти, які сприймають SOR як сімейного лікаря або як колишні приймальні відділення? Чи, можливо, йдеться про брак емпатії або невміння персоналу лікарні обслуговувати пацієнтів? А може, хворою є система, яка обмежує пацієнтам доступ до спеціаліста?

Розпорядження міністра охорони здоров’я чітко визначає головне завдання SOR:

Приймальне відділення невідкладної допомоги, [...] надає медичні послуги, що полягають у первинній діагностиці та проведенні лікування в обсязі, необхідному для стабілізації життєво важливих функцій осіб, які перебувають у стані раптової загрози здоров’ю.

Фактом є те, що люди, які не перебувають у стані загрози життю, шукають допомоги у відділенні невідкладної допомоги, розраховуючи на швидку й комплексну діагностику, на яку в іншому випадку їм довелося б довго чекати.

На жаль, фактом є також негативні відгуки про ставлення до пацієнтів у болеславецькому відділенні невідкладної допомоги. Ці відгуки показують, що обслуговування пацієнтів залишає бажати кращого в державних медичних закладах (які неправильно називають безкоштовними, адже їх оплачують медичні внески працюючих громадян). Додамо, що за понад 13 років роботи порталу ми не отримали жодного повідомлення про неналежну роботу приватних кабінетів.

Одна історія, два погляди

Нижче ми наводимо два свідчення — пацієнта та лікарні — які описують історію з початку цього тижня.

Розповідь пацієнта Кшиштофа

Я прийшов до SOR у вівторок, 11 липня, о 17:00. Напередодні я потрапив в аварію приблизно о 20:30. Автомобіль перекинувся, я з’їхав із дороги, бо послизнувся на розлитій на дорозі оливі. Одразу після того, як пожежники витягли мене з автомобіля, я не відчував серйозних нездужань. Мені виміряли тиск — він був у нормі, і я повернувся додому. Я був сонний, довго спав. Прокинувшись у вівторок, я погано почувався і звернувся до SOR. Я розраховував на спеціалізоване обладнання, за допомогою якого мене можна було б обстежити.

У реєстратурі SOR я сказав, що погано почуваюся після аварії. Медсестра, отримавши необхідну інформацію, відмовилася мене приймати й без пояснення направила до сімейного лікаря. Я був шокований тим, як зі мною повелися в службі швидкої допомоги.

Я звернувся до сімейного лікаря, який направив мене до хірургічної амбулаторії. Я прийшов туди в середу, 12 липня, з направленням: невизначені травми шиї та травми грудної клітки. Я ненадовго вийшов надвір; мене викликали, але, коли я повернувся, я цього не почув. Лікар був дуже неввічливий зі мною. Підвищеним голосом розмовляв зі мною без поваги й вигукував лайку. Напевно, ніхто цього не підтвердить, хоча там була медсестра. Після розмови він відправив мене до SOR і наказав чекати там приблизно годину на обстеження. Я не збирався довше залишатися в цій лікарні. Увечері я поїхав до Zgorzelec, де мене прийняли, а також ще одну жінку з Bolesławiec, яку теж відправили з болеславецького відділення невідкладної допомоги.

Розповідь заступника директора з лікувальної роботи Nikolaj Lambrinow

Аварія, у якій постраждав пацієнт, сталася 10 липня. Мої рятувальники саме проїжджали повз місце аварії. Побачивши, що щось сталося, вони зупинилися й надали допомогу постраждалому: водія оглянув лікар, який не виявив серйозніших травм. Чоловік звернувся до SOR у вівторок о 17:00. Його вже обстежили в день аварії, тому до SOR його не прийняли. Він звернувся до сімейного лікаря, після чого в середу [12 липня] прийшов до хірургічної амбулаторії з кодом «раптова подія». Черговий лікар дійшов висновку, що якщо пацієнт скаржиться, то все ж таки буде доцільно направити його до SOR і провести повну діагностику.

Що ви думаєте про цю ситуацію? Який у вас досвід спілкування з болеславецьким відділенням невідкладної допомоги?