Чи можна взагалі заохотити дитину відвідати спеціаліста і як це зробити?
По-перше, коли візит необхідний?
Багато батьків надмірно тривожаться і з найменшою проблемою охоче зверталися б до психологічної консультації. Тим часом слід пам’ятати, що маленька дитина лише вчиться функціонувати у непростому для неї світі. Пошук і встановлення меж — цілком нормальне явище. Не кожна погана поведінка означає, що візит до спеціаліста — дитячого психолога — необхідний. Однак варто подумати про візит, якщо погана поведінка дитини повторюється, а ти як батько чи мати та опікун побоюєшся, що не готовий до труднощів у вихованні. До спеціаліста варто звернутися щоразу, коли дитина раптом починає поводитися інакше: стає більш апатичною, не хоче гратися, уникає контактів з однолітками чи взагалі з іншими людьми. Часто батьки також ігнорують думки, які надходять до них ззовні — від учителів та шкільних опікунів або від бабусь і дідусів. Однак не лише тоді, коли відбувається щось погане, слід вести дитину до психолога. Якщо ми помічаємо, що наша дитина дуже здібна, також варто скористатися допомогою спеціаліста, щоб знати, як спрямувати її вміння та здібності.
По-друге, розмовляймо — незалежно від віку
Зрозуміло, що більшість дітей не захоче відвідувати психолога. Що старша дитина, то більшими, безперечно, будуть її побоювання. Як заохотити найменших до візиту? Ти як батько чи мати найкраще знаєш свою дитину й розумієш, які аргументи можуть її переконати. Безумовно, слід уникати формулювань, які могли б натякати дитині, що «з нею щось не так». Візит до психолога має асоціюватися, особливо у найменших, із розмовою, із дуже доброзичливою та приємною людиною. Якщо ти переконаний у необхідності візиту, звісно, не обов’язково питати в дитини дозволу — достатньо розповісти їй, що така зустріч запланована. Обов’язково потрібно пояснити дитині, у чому полягатиме такий візит. Не дивуймося, що малюк не захоче зустрічатися з психологом — до того ж із цілком незнайомою для нього людиною, — якщо не знатиме, чим той займається. Ми маємо запевнити дитину, що це буде звичайна розмова. Пам’ятаймо, що, хоча вирішальне слово належить нам, ми не можемо робити нічого, на що дитина категорично не погоджується. Така зустріч не принесе жодної користі.
Психолог не здатен розв’язати всі наші проблеми, і ми маємо це пам’ятати. Однак безперечно варто до нього звернутися. Також варто намагатися переконати старших дітей відвідати спеціаліста, якщо, звісно, виникне така потреба.
Оскільки багато кабінетів добре підготовлені до прийому найменших (наприклад, дитячий психолог Warszawa), цікавим рішенням буде зателефонувати безпосередньо фахівцеві, який пояснить, як підготувати дитину.