Поетичний вечір Данути Машліцької, організований Юзефою та Мареком Вітасами, власниками книгарні Agora, відбувся в п’ятницю, 14 листопада, у Палаці одружень. Данута Машліцька вже багато років пов’язана з Bolesławiec. Вона була радною I каденції, а протягом 11 років обіймала посаду директорки Болькувецького осередку культури. Вперше опублікувати свої вірші вона наважилася 2005 року. Найновіша збірка «Розмови з небом» містить уже відомі та досі не опубліковані твори.
Зустріч відкрила пісня Станіслава Сойки «Толерантність», яка стала своєрідним девізом поетичного вечора мисткині. Данута Машліцька, зокрема, говорила про те, що в країні «Солідарності» солідарність стає дедалі менш помітною. «Тадеуш Ружевич написав: колись слова можна було прикласти до рани, сьогодні слова вбивають, слова болять», — нагадала поетеса. «Люди розсіялися. Мало є нагод та ідей, які об’єднували б людей. Сьогоднішня зустріч — це своєрідна провокація, щоб люди прийшли, щоб зустрілися. Не обов’язково зі мною», — сказала вона журналістам після завершення поетичного вечора.
Під час зустрічі Машліцька також розповідала про свою роботу в BOK. «Різне траплялося. Комусь подобалося, комусь — ні. Найбільше мали що сказати ті, хто не ходив на жодні виставки», — зазначила вона. — «Для мене надзвичайно важливими були зустрічі, які ми тоді організовували». За її ініціативи до Bolesławiec приїжджали такі видатні особистості, як Ришард Капусцінський та ксьондз Юзеф Тішнер. В одному з віршів мисткиня описала свій неймовірний, символічний сон, пов’язаний із ксьондзом Тішнером.
«Я не вважаю себе поетесою», — підкреслила вона в Палаці одружень. — «Вірш трапляється». Під час п’ятничної зустрічі авторка «Розмов з небом» прочитала кілька своїх текстів. Інтерпретацію її віршів також представили: Ева Оленіч-Бернацька, Малґожата Юда-Мєлох (авторка вступу до найновішої поетичної збірки Данути Машліцької) та дует Pokojowy Roman (Кінґа Покойови й Гжегож Роман).
Натхнення
Джерелом натхнення для Данути Машліцької може бути все: звичайна річ, мистецтво (цикл віршів про ангелів виник під впливом робіт Яніни Карчевської-Конецької), почута по радіо фраза чи прочитаний у газеті репортаж. Цикл «Портретист» надихнув документальний фільм Іренеуша Добровольського з такою самою назвою. Фільм присвячений Вільгельму Брассе, фотографу, якого під час Другої світової війни змусили вести фотодокументацію табору в Освенцимі. Після війни він більше не взяв до рук фотоапарат.
На запитання про взірці вона відповіла, що дуже цінує творчість таких поетів, як Збіґнєв Герберт, Тадеуш Ружевич, Уршуля Козьол, Юлія Гартвіґ. Вона також згадала, що написала книгу про 1980-ті роки. Текст має назву «Знікопис». У підзаголовку міститься речення: «Пам’ятаєш, була солідарність». Як підкреслила сама авторка, це був для неї дуже важливий час. Не лише тому, що 1984 року її заарештували. «Це були роки, багаті на події, насичені всім, що відбувалося в Польщі. Якщо книгу буде видано, з’явиться нагода розповісти про цей період», — зазначила вона.
Чому саме поезія? «Ти втікаєш від самотності, страху, болю. Якщо надати цьому почуттю форми, то це так, ніби воно зійшло з людини», — зізналася Данута Машліцька. «Еміль Чоран сказав, що треба братися до писання тоді, коли маєш відвагу сказати щось, чого не маєш відваги сказати віч-на-віч», — додала вона.
(інформація GA)