До нашої редакції звернулися люди, незадоволені роботою та поведінкою нового настоятеля, священника Збіґнєва Пендзі в’ятра. Курія каже, що це свіжа справа, яку потрібно добре розглянути, адже є також великий список людей, які підтримують священника.

Парафією Христа Царя понад 30 років керував священник Юзеф Голембьовський, який у середині 2016 року після операції на серці вийшов на пенсію. Саме він разом із вірянами будував костел на вул. Яна Павла II (у 1983 році — на вул. Владислава Броневського). Як згадують віряни, настоятель закочував рукави сутани й працював разом із ними. Люди будували власний костел, що мало особливе значення після воєнного стану.

Коли прийшов новий настоятель, не всім сподобався спосіб, у який священник Збіґнєв Пендзі в’ятер почав господарювати в парафії. Письмові скарги надіслали керівництву священника. Незадоволені парафіяни зажадали усунути настоятеля з парафії, а також попросили про фінансовий звіт священника.

Головні закиди стосуються, зокрема, витрат на ремонт плебанії в розмірі 137 тисяч злотих і придбання столового сервізу майже за 4 тисячі. Парафіянам не подобається закриття костелу протягом дня (настоятелі прийняв таке рішення, щоб уникнути актів вандалізму). Парафіяни критикують спосіб, у який настоятель під час кожної недільної меси повідомляє про людей, які фінансово підтримали парафію (називає прізвища та точні суми пожертв). Вони також закидають священнику брак емпатії та чиновницький підхід до справ вірян. Суперечки викликає процедура призначення парафіяльної ради. Список закидів довгий, і в ньому є також особиста справа, що стосується настоятеля.

Виявляється, скаржитися на священника нелегко ні практично, ні з погляду суспільства, адже прихильники настоятеля прямо кажуть, що стоятимуть за ним горою. Бо він священник.

– Чи був би це священник Юзеф Голембьовський, чи інший, ми також захищали б його — не як людину, а як священника, — каже одна з парафіянок. — Ми горою стоїмо за настоятеля. Моя мама, яку виховали черниці, казала: «Ніколи не говорять нічого проти священника, священник не може зробити нічого поганого. Якщо люди щось говорять про священника або черницю, не можна цього повторювати, а треба молитися за них», — додає парафіянка.

Люди, які висувають закиди настоятелю, розуміють, що справа делікатна.

– Роль парафіян не полягає в розголошенні справи, яка значною мірою є дуже делікатною, — каже одна з людей, які скаржаться на священника. — Але на рішення оприлюднити проблему вплинула позиція Курії, яку було поінформовано багато тижнів тому, але вона взялася за справу лише після надходження розпорядження згори від Нунціатури та оприлюднення настоятелем частини правди про те, що є парафіяни, які написали на нього скарги й хочуть його відкликання, — додає парафіянин.

Ми зв’язалися з речником Курії, який сказав, що знає про справу, але вона свіжа й складна.

– Проблема має дві сторони, надійшов також другий лист від людей, які підтримують настоятеля, — сказав священник Вальдемар Весоловський. — Одні за, інші проти. Таке трапляється. Питання в тому, чи є це підставою для відкликання настоятеля? Що зробить єпископ, важко сказати. Потрібно з’ясувати, скільки правди на одному боці, а скільки — на іншому, — наголосив речник.

Настоятель парафії Христа Царя вважає, що кожен має право висловити думку, але під нею потрібно підписатися й узяти на себе відповідальність за неї.

– Якщо я не знаю прізвища, мені важко відповісти на проблему та скарги, — каже священник Збіґнєв Пендзі в’ятер — Я не збираюся бути суддею у власній справі й коментувати негативні чи позитивні думки про себе. Кожна людина вільна й має право на власну думку. Якщо справа дійде до суду, тоді її вирішуватимуть на цьому рівні. Я не займаюся наклепами чи думками. Кожен може мати власну думку, але повинен узяти за неї відповідальність і підписатися під нею, — додає настоятель.