На початку червня працівники болеславецького Muzeum Ceramiki проводили пошуки архівних матеріалів, пов’язаних із наполеонівською епохою на Болеславецькій землі, в Архіві французької армії у Вінсенні під Парижем. У результаті роботи вони виявили низку цікавих документів, зокрема унікальний план Болеславця 1813 року, накреслений командиром саперів VI корпусу Великої армії майором Constantinem.
«Ми раніше мали сигнал, що такий план існує», — розповідає порталу IstotneInformacje.pl Andrzej Olejniczak, історик із Muzeum Ceramiki. «Зберігся лист маршала Marmonta до Наполеона, у якому маршал описує, які роботи буде виконано в місті», — додає він.
Карту надіслали французькому імператору. Ба більше, Наполеона Бонапарта регулярно інформували про перебіг робіт зі спорудження укріплень. Адже французькі солдати мали намір перетворити наше місто на фортецю. «Вони припускали, що Болеславець стане центральним пунктом опору перед очікуваною атакою російських і прусських військ», — говорить Andrzej Olejniczak. У будівництві укріплень працювали близько 2 000 осіб, зокрема місцеві селяни. Роботами керували сапери VI корпусу. «Це були не випадкові люди, вони були дуже освіченими», — наголошує історик. А це може свідчити про те, що Болеславець був для французів важливим стратегічним пунктом.
Солдати виконали лише частину плану. Карта, яку можна побачити у Вінсенні під Парижем, передбачала спорудження форту на території нинішнього залізничного вокзалу. Це укріплення так і не було збудоване. «Зрештою всі ці роботи виявилися марними», — зазначає Olejniczak. Після програної битви над Качавою наполеонівські війська відступили із Сілезії.
Унікальний план 1813 року виконано дуже точно. Як наголошує Anna Bober-Tubaj, директорка Muzeum Ceramiki, це друга — відома дослідникам історії нашого міста — велика карта Болеславця (перша походить із 1773 року). «До цього додається сенсаційна тема — місто мало стати фортецею. Це справжня знахідка для кожного, хто любить наполеонівську епоху», — говорить директорка. Ба більше, відкриття має особливу історичну цінність. Майже всі болеславецькі архіви часів Наполеона було знищено. «Кожен наступний документ, кожна наступна інформація на вагу золота», — додає Anna Bober-Tubaj.
Що далі?
Зібрані у Вінсенні дослідницькі матеріали поступово опрацьовуватимуть. «Ми намагатимемося зробити дуже професійну копію цієї карти. Вона збагатить наші колекції», — говорить Andrzej Olejniczak. Наступного року Muzeum Ceramiki також планує відкрити постійну виставку, присвячену наполеонівській епосі на Болеславецькій землі. Варто це зробити, тим більше що, як пише Anna Bober-Tubaj у публікації «Слідами відомих європейців»: «наполеонівські часи дуже сильно позначилися в історії Болеславця. Французький імператор Наполеон п’ять разів гостював у місті». На думку директорки, запланована експозиція є чудовим способом популяризації Болеславця.
(інформація Muzeum Ceramiki/GA)