Також під час цьогорічного Дня Усіх Святих болеславецький цвинтар був переповнений людьми, які відвідували могили близьких, запалювали свічки та молилися. В атмосфері доброзичливості, тепла й взаєморозуміння болеслав’яни згадували найближчих, пригадували приємні моменти, а також мали нагоду замислитися над власним життям.
День Усіх Святих — це мить задумливості, зупинка в повсякденному житті, час доторкнутися до сфери, якій зазвичай не приділяють багато уваги. Будь-яке зворушення сприймається як щось сором’язливе, таке, що не узгоджується зі світом ілюзій, грошей і молодості, який пропагують медіа. Насправді це єдиний день, коли ми можемо дозволити собі роздуми про смерть — явище, яке сприймають як побічний продукт життя.
Кладовища вже століттями є місцями поклоніння. Тішить, що попри прогресуючу секуляризацію життя існує свято, під час якого ми можемо дозволити собі замислитися.
Натовпи людей, які відвідують болеславецький цвинтар, збираються біля цвинтарного хреста й запалюють символічні свічки, створюють враження спільноти, поєднаної якимось таємничим, містичним зв’язком. Шкода, що він такий нетривалий.