Інститут англійської філології Вроцлавського університету 21 вересня організував Марафон мовознавства. Конкурс англійською мовою, адресований учням старших класів, відбувся в межах 10-го Нижньосілезького фестивалю науки. У марафоні взяли участь п’ятдесят команд по 3 особи з усього регіону. I загальноосвітній ліцей був єдиним болеславецьким закладом, учні якого змагалися з найбільш здібною в лінгвістичному плані молоддю Нижньої Сілезії. І з чудовим результатом.

Aleksandra Idzik, Diana Filipowicz, Katarzyna Cieślak-Ostrowska i Kamil PawłowskiAleksandra Idzik, Diana Filipowicz, Katarzyna Cieślak-Ostrowska i Kamil Pawłowski • Автор фотографії: Gerard Augustyn

Команда з трьох болеславців (Diana Filipowicz, Aleksandra Idzik і Kamil Pawłowski) посіла перше місце в марафоні. Дві інші команди, які представляли болеславецький ліцей, також показали дуже високі результати — 9-те та 16-те місця.

«Це не конкурс суто з англійської мови», — говорить Katarzyna Cieślak-Ostrowska, викладачка англійської та випускниця Вроцлавського університету. «Потрібні були також загальні знання, інтелект і креативність», — зазначає вчителька. «Ми не очікували, що переможемо. Я думав, що виграє Вроцлав», — додає Kamil Pawłowski, учень III a класу. Тим часом найкраща з численних вроцлавських команд змушена була задовольнитися лише другим місцем.

Учні Katarzyny Cieślak-Ostrowska вже вдруге випробовують свої сили в Марафоні мовознавства. «Цього разу я обрала учнів третіх класів, бо вони вже мають певні загальні знання», — пояснює викладачка англійської. «Нам були потрібні не ті, хто знає лише англійську й має з неї оцінку 5, адже цього недостатньо. Ми обрали учнів, які добре вміють також аналізувати та логічно мислити», — додає вона.

Провідною ідеєю цьогорічного конкурсу була складність мов. І справді. Завдання стосувалися не лише англійської мови, а мовознавства загалом. «Нам представили низку речень мовою, про яку ми нічого не знали», — розповідає Kamil Pawłowski про одну з конкурсних вправ. — «За аналогіями ми мали сформулювати кілька граматичних правил, що керують цією невідомою мовою, і написати нею кілька речень».

Наступне завдання полягало у відгадуванні алфавітів (наприклад, ескімоського та корейського). Інше — у виявленні слів у понґліші, польсько-англійському сленгу, яким послуговуються наші співвітчизники, що працюють і живуть в англомовних країнах. Ще одне стосувалося різних галузей лінгвістики: словотвору, синтаксису та морфології.

Окрім знань, важливим був також час — зрештою, це був марафон. «Вправи вимагали і знань, і кмітливості, але потрібно було також обрати тактику», — розповідає Diana Filipowicz, учениця III b класу. — «Ми зробили ставку на швидкість. Не хотіли надмірно зосереджуватися на кожному завданні й аналізувати його по кілька разів». «Ми не озиралися на інших. Зрештою, ми поїхали туди за досвідом і заради розваги», — додає Kamil Pawłowski. Команда здала останнє виконане завдання другою. Проте за змістом відповідей болеславці виявилися найкращими.

Zwycięzcy Maratonu Językoznawczego i ich nauczycielkaZwycięzcy Maratonu Językoznawczego i ich nauczycielka • Автор фотографії: Gerard Augustyn

Здібні ліцеїсти ще не знають, чи пов’яжуть своє майбутнє з англійською філологією. Aleksandra Idzik хоче вивчати будівництво у Вроцлавській політехніці. Англійська філологія? Так, але, можливо, як друга спеціальність. «Мене цікавлять взаємозв’язки між різними мовами», — зізнається учениця.

Kamil Pawłowski дотримується схожої думки. Він не виключає філологічних студій, але має намір подати документи до Економічної академії. Проте це не означає, що він припинить вивчати мови. Їх знання, як каже сам Kamil, сьогодні є необхідністю. Найсерйозніше про лінгвістичні студії думає Diana Filipowicz, учениця гуманітарного класу. «Мені подобається вивчати мови», — просто зазначає Diana.

Що здобули ці молоді люди? Як вони самі визнають, окрім книжкових нагород, вони отримали досвід. Вони задоволені перемогою, як і їхня вчителька. «Я пишаюся ними. Вважаю, що вони перемогли не лише завдяки знанню англійської мови, а й завдяки інтелекту, кмітливості та креативності», — підсумовує Katarzyna Cieślak-Ostrowska.

(інформація GA)