Готель на площі й надалі залишається лише в планах — так само, як басейн і торговельний центр на площі ксьондза Попелушка. Тендер на цю ділянку ще не оголошували. «Завдяки готелю площа стане привабливішою», — аргументує Президент Болеславця Piotr Roman. «Якщо площа мала б бути місцем зустрічей, магічним місцем, куди приходять мешканці, було б добре, щоб тут постав готель», — додає він.
Запланована будівля, що очевидно, з одного боку закрила б Санктуарій Успіння Матері Церкви. Однак виявляється, що для хранителя храму це не проблема. «Ксьондз-декан Andrzej Jarosiewicz не заперечував», — зазначає Piotr Roman. — «Але ксьондз-декан має глибокі історичні знання».
І саме турботою про історичний характер площі міська влада, зокрема, мотивує свої дії. Адже люди старшого віку напевно пам’ятають, що колись ця ділянка була забудована і... на ній стояв готель. Однак, як визнає Piotr Roman, «з року в рік зростає кількість людей, які не пам’ятають, який вигляд це місце мало до знесення кам’яниць».
Трохи історії
Джерела повідомляють, що на місці, де має постати готель, кам’яниці стояли вже у XVI столітті. Змінювалися лише їхні власники. У 1825 році відкрили нову представницьку залу, а нововідкритий готель — Kronprinz («Наслідник престолу») — був одним із найчастіше відвідуваних. Тут гостювали, зокрема, князь Вільгельм і саксонська княгиня Augusta, сам король Фрідріх Вільгельм III, а також Фрідріх Вільгельм IV. Після Другої світової війни тут містився готель «Piast», який з часом почав занепадати. Як пише Mariusz Olczak у «Болеславці. Історичному путівнику»: «Під час візиту одного з комуністичних сановників ПНР, Wojciech Jaruzelski, стан його [hotelu] був настільки ганебним, що вирішили накрити його військовою маскувальною сіткою». Кам’яницю остаточно розібрали у 1970-х роках.
Тому проти рішення міської влади не заперечують і знавці історії міста. «Сама ідея забудови ділянки цілком слушна», — коментує Tadeusz Orawiec, працівник Болеславецького музею кераміки. — «Відновлення первісної, історичної міської структури дуже важливе. Якщо ділянка була забудована, вона має залишатися такою».
Як виявляється, задум повернутися до історичної міської структури аж ніяк не новий. Міські радники розглядали можливість збудувати на цьому місці кам’яницю ще на початку 1990-х років. «Тоді ще не було такого ажіотажу навколо ділянок», — пояснює президент. — «Не було й надії на те, що вдасться залучити хорошого інвестора». Тепер важливо належно розрекламувати цю ідею, щоб зацікавити цією територією серйозні та відомі компанії.
Що далі?
На думку влади, інвестора потрібно обрати вміло. Як підкреслює Piotr Roman: «Ми повинні створити такі гарантії, які забезпечать, що готель постане. Є ризик, що хтось викупить ділянку й чекатиме, поки ціни на землю зростуть, а ми прагнемо зовсім не цього». Адже готелів бракує. «Іноді потенційний інвестор приїжджає, і ми часом маємо проблему з пошуком місця в готелі», — говорить президент. Ще одним аргументом на користь відбудови кам’яниць є кошти, отримані як від продажу ділянки, так і від податків на нерухомість. Їх планують спрямувати на ремонтні роботи.
Важливо, щоб на цьому місці не з’явилася якась архітектурна потвора; дозвіл має надати реставратор пам’яток. «Основною і необхідною умовою буде відтворення цих фасадів. Фасади мають бути подібними до того, що тут було», — стверджує Piotr Roman. «Якщо виявиться, що хтось це купить, хтось збудує і зробить це гарно, ці кам’яниці можуть стати зразком для інших будинків у старому місті», — додає президент.
Зрештою, це не кінець змін на площі Болеславця. У планах, зокрема, наступні етапи ілюмінації та фонтан. Також думають про те, щоб старе місто більше нагадувало про керамічні традиції міста. Подобається нам це чи ні — Болеславець змінюватиметься. Хотілося б, щоб на краще.
(інформація GA)