Тадеуш Ружевич, безперечно один із найвидатніших польських поетів, удруге став гостем болеславецької книгарні. Митець уперше відвідав наше місто 1999 року. Тоді він написав у пам’ятній книзі «Agory», що приїде сюди за рік. Однак дотримав слова лише тепер.
Група театру Tygrys Ogłuszony Domem вирішила незвичайним способом привітати великого літератора. Члени TOD-у організували перформанс. Вони залучили групу людей, яка просто перед входом до книгарні — замість традиційного «доброго дня» — привітала автора «Niepokoju» читанням уривків із його текстів польською та англійською мовами.
Зустріч відкрив Ян Столярчик, головний редактор Wydawnictwa Dolnośląskiego — видавництва, з яким Ружевич пов’язаний уже багато років. «У болеславецькій книгарні я вперше був у ’54 році, тобто приходжу сюди вже 53 роки», — сказав редактор журналістам Boleslawiec.org. Ян Столярчик багато років жив у нашому місті. Саме йому 21 рік тому вдалося залучити Ружевича до Wydawnictwa Dolnośląskiego. Поезія автора «Kartoteki» для нього — як він сам визнає — незалежна поезія, це «спілкування з великим видатним розумом». На запитання, у чому полягає велич Ружевича, він відповідає: «Ружевич — один із небагатьох поетів, яких цікавить, як формується свідомість сучасної людини. Він насмішник. Висміює дійсність, політику, світ медіа». Редактор Столярчик також сказав, що великий поет справді черпає з газетної та повсякденної мови. Проте безпосередність і простота цієї поезії є уявними. «Ружевич виловлює фальш, лицемірство, усе те, що змушує сучасну людину втрачати свою ідентичність. Він жартівник, сатирик, але на рівні філософської мови», — додає видавець.
На цьогорічну зустріч прийшло багато людей, які також зустрічалися з поетом вісім років тому. Сам Тадеуш Ружевич сказав, що його радує присутність знайомих облич. Поет також зазначив, що його не турбує те, що він не збирає натовпів. Після короткого вступу автор «Kartoteki» почав підписувати свої книги. Усі, хто не мав жодного твору Тадеуша Ружевича, могли придбати їх в «Agorі» за вигідною ціною.
Легендарний поет справді не зібрав натовпів. Можливо, тому, що — як слушно зауважує Ян Столярчик, — «поети не є героями молодого покоління». А шкода.