Натхненням для виставки став уривок із книги Анджея Сапковського «Lux perpetua», у якому письменник описує різанину, вчинену гуситами в нашому місті 1429 року. Автор представив ці події «дуже сумлінно», як розповів нам Анджей Олейнічак із Музею кераміки. Те, що написано про спалення Bolesławiec у третьому томі трилогії, підтверджують праці болеславецьких хроністів — Фридерика Гольштейна та Евальда Верніке. Проте Сапковський дещо прикрасив факти. Насправді чехи винищили передусім чоловіків і духовенство. У «Lux perpetua» вони не щадять нікого.
«Ми зібрали чимало іконографічних матеріалів», — зізнався Анджей Олейнічак. У музеї також зібрано репліки зброї, виготовлені групою історичної реконструкції з Чехії. Тут є мечі, сокири, кольчуги та багато інших експонатів. Найбільше враження, однак, справляє реконструкція бойового воза, завдяки якому гусити так довго відбивали атаки хрестоносців. «На такому возі розміщувалося 10 людей, озброєних арбалетами та гаківницями», — пояснює Олейнічак. Між возами встановлювали гармати. Коли кіннота атакувала гуситський табір, її зустрічав град стріл і куль. Тому чеські єретики, хоч і були значно менш численними, здобували стільки військових перемог. Адже гуситські війни завершилися лише через 15 років — у 1434 році.
Виставка «Літературна вигадка та історична правда» має інтерактивний характер. Відвідувачі матимуть можливість не лише побачити певний експонат, а й доторкнутися до нього. Експозицію можна відвідувати із середи до п’ятниці з 10:00 до 15:00. У неділю — з 11:00 до 16:00. Звичайні квитки коштують від однієї злотого (для організованих груп) до 3 злотих. У четвер вхід безкоштовний.
Уривок із «Lux perpetua» Анджея Сапковського
[...]Кромешин без слів указав, і перш ніж опустив руку, шість тисяч бійців Табору з диким криком кинулися на місто Bolesławiec.
Миттю перебили тих, хто був на ринку, вирізали тих, хто опинився на вулицях. Потім увірвалися до будинків. Звідти залунав один великий пекельний крик, із вікон, наче град, почали сипатися викинуті люди. Надворі різанина тривала, нікому не давали пощади, вулиці миттю вкрилися трупами. Кров рікою текла водостоками, вимиваючи з них мильну воду й сечу, змиваючи сміття, гній і перегній.
Болеславецькі храми не дали прихистку. Перебили тих, хто поспішав до храмів Панні Марії та Миколая. Різанина сталася перед домініканським костелом Святого Хреста та на площі перед Доротеєю. На короткий час притулок дав костел Святої Ядвіги, де сховалося понад сотня міщан і духовенства. Потім гусити увірвалися до притвору, нави та пресбітерію. Ніхто не залишився живим, а костел охопив вогонь. Яскраве полум’я і стовп диму здійнялися до небес.
[...](інформація Музею кераміки/GA)