Kazimierz Gawron звинувачує старосту в захисті «своєї людини», тобто Karola Stasika. У листі він викриває роботу правління повіту, яке сам створював. Пише про недбалість і бездіяльність «довірених чиновників», введення в оману членів правління повіту та передавання неправдивої інформації. Також завдає удару по кадровій політиці й пише про «нічим не обґрунтоване збільшення зайнятості».

На нашу думку, під час плутанини в повіті Kazimierz Gawron також хоче щось здобути. Він завжди був амбітним, тому можливо, що громадська посада члена правління йому не дуже подобалася і він хоче більшого.

Незрозуміло, як лист Gawrona про відставку потрапив до рук ЗМІ. У цій справі буде розслідування. Karol Stasik підозрює віцестаросту у виведенні листа з внутрішньої системи установи.

– Лист, імовірно, передав Marian Haniszewski як відповідь на заяву Kwaśniewskiego, – каже голова ради повіту. – Секретарка розмістила лист у системі, а із системи інформація витекла. Я навіть не встигла проконсультуватися з юристом, але розпочав розслідування, хто передав це ЗМІ, – сказав нам Karol Stasik.

Ми зв’язалися з Marianem Haniszewskim, який рішуче заперечує, що передав лист ЗМІ.

– У мене є цей лист, але не я передав його ЗМІ, — каже віцестароста Marian Haniszewski. — Я аналізував його, розмірковував, що в ньому правда, а що ні. Не знаю, як він «витік» зі староства. Лист ходив по установі, доступ до нього мають багато людей. Я домовився з Karolem Stasikiem на завтра, поговорю з ним про цей лист, — додає Haniszewski.

Опублікований текст листа Kazimierza Gawrona:

Bolesławiec, 10 жовтня 2016 року.

Панові Karolowi Stasikowi
Голові Ради повіту Bolesławiecki

У зв’язку з неможливістю належно виконувати обов’язки члена правління відповідно до моїх знань, досвіду в місцевому самоврядуванні та очікувань виборців передаю сьогодні на ім’я пана голови заяву про відставку з посади члена правління повіту.

ОБҐРУНТУВАННЯ

1. Порушення у функціонуванні та обслуговуванні правління повіту. Членів правління повіту від початку цієї каденції з планованим порядком денним знайомили лише під час засідання, що унеможливлювало детальне ознайомлення з ним. Секретар, якого часто просили доповісти про питання як відповідальну за належну підготовку матеріалів до засідання правління особу, неодноразово намагався ознайомитися зі змістом цих заяв і не надто вправно їх представляв. Лише після моїх неодноразових втручань і зауважень, що це ускладнює роботу правління, голова правління вирішив, що члени отримуватимуть порядок денний електронною поштою напередодні, однак без додаткових матеріалів. Вони залишалися відомими лише голові правління, який на засіданні намагався їх представляти. Часто під час засідання правління виникала необхідність запрошувати заявників (начальників відділів або керівників організаційних підрозділів). Мої пропозиції та зауваження, адресовані старості для покращення роботи правління, найчастіше відкидалися якоюсь злостивою реплікою. Я неодноразово пропонував, щоб перед кожним засіданням керівництво староства ознайомлювалося зі змістом заяв за участю заявників, аби вони могли стисло представити їх і логічно обґрунтувати. Цю пропозицію не прийняли.
Голова правління також не прийняв моєї пропозиції запрошувати на засідання правління заявників (начальників відділів), які представляли б свої заяви. Цю пропозицію та це клопотання проігнорували й не впровадили в життя. Обурливою практикою в роботі правління було і є змінювання порядку денного вже під час засідання на такий, що за змістом цілком відрізняється від отриманого електронною поштою. Траплялися також випадки «підкидання» на засідання в останню хвилину тем, яких узагалі не було в порядку денному, найчастіше складних тем, що вимагали глибшого аналізу й обдумування. Слід припускати, що це робили навмисно й свідомо, можливо, також за відома секретаря повіту, особисто відповідального за належну підготовку матеріалів до засідань правління. Наступною обурливою та неприпустимою дією є невнесення до протоколів засідань правління домовленостей і рекомендацій для чиновників староства, які мають вирішальний вплив на ефективне функціонування повіту в цілому, обмеження витрат, безгосподарність і марнотратство під час витрачання державних коштів. Крім того, вважаю ганебною поведінку секретаря повіту, який під час виправлення протоколів засідань правління вилучає з них усі записи й домовленості правління, незручні для нього та підпорядкованих йому чиновників. Ще гірше, що протоколи засідань дуже часто складають із багатомісячним запізненням і не затверджують своєчасно. Мої зауваження та намагання, адресовані голові правління, змінити цю практику мало що змінили. Це неприпустима, ганебна і скандальна діяльність. Усвідомлювати це повинні як голова правління, так і секретар повіту, який має юридичну освіту. Він не реагує на жодні клопотання, зауваження чи пропозиції щодо зміни цього стану, оскільки, на мою думку, має над собою «захисну парасольку» свого безпосереднього керівника — старости. Так бути не може, це бачать працівники установи, члени правління, радні та відвідувачі. Голова правління очікує, що члени лише «покірно підніматимуть ручки» й завжди одноголосно голосуватимуть «за». Таку форму роботи правління повіту я ніколи не приймав і не прийму. Заявляю, що як війт ґміни протягом кількох каденцій головував на засіданнях правління ґміни й добре знаю, як повинні функціонувати правління ґміни чи повіту. Цьому мені вчитися не потрібно. Цьому повинні навчитися інші. Голова правління повіту очікував і очікує, щоб його члени завжди безкритично приймали кожне рішення, без зауважень, пропозицій і пропозицій змін, особливо щодо функціонування староства. Мене непокоїть і дивує, чому більшості «безмежно лояльних» членів правління це зовсім не заважає.

2. Управління державними коштами. Мені важко змиритися й погодитися з відсутністю господарності та марнотратством у витрачанні державних коштів деякими чиновниками староства, які часто також виявляють недбале ставлення до майна староства. Через очевидну й відчутну недбалість «довірених чиновників» і відсутність реакції старости на зауваження щодо безгосподарності чиновників і керівників підрозділів, а також секретаря повіту, який їх контролює, бюджет староства систематично зазнає фінансових втрат, за які ніхто не був притягнутий до дисциплінарної відповідальності — прикладів можна навести багато.
Факти недбалості та бездіяльності «довірених чиновників» приховують, а членів правління повіту вводять в оману, передаючи неправдиву інформацію. Це також особисто робить секретар повіту, можливо, за відома старости.

3. Провальна кадрова політика. Кадрова політика староства, яку особисто веде староста, абсолютно незрозуміла, а її результатом є значне, нічим не обґрунтоване збільшення зайнятості в старостві та його підрозділах, що тривожно спричиняє збільшення фонду оплати праці, на що члени правління повіту, відповідальні за належне виконання бюджету, не мають жодного впливу.
Постає питання: чи так має бути? Є багато чиновників староства та підпорядкованих підрозділів, які сумлінно й чесно працюють, дбаючи про добро повіту та його добре ім’я. Але є й багато таких «особливо довірених», які отримують дуже добру заробітну плату, нагороди й премії без необхідності сумлінно працювати. Варто перевірити, чи правдивою є інформація, що деякі довірені працівники установи мають по дві штатні посади в межах восьмигодинного робочого дня, отримуючи за це додаткову винагороду та нагороди. Чи це правда, члени правління (можливо, лише деякі) не знають. Спроби отримати цю інформацію, на жаль, не вдалися. Слід поставити собі питання, як можна працювати в правлінні й відповідати за бюджет повіту, якщо неможливо навіть отримати інформацію, скільки працівників працює в окремих відділах і підпорядкованих підрозділах, як їм платять, які мають посадові обов’язки, а також скільки нових чиновників найняли від початку цієї каденції, де і за які кошти, навіщо та чи була в цьому потреба. Неодноразові спроби отримати відповіді на ці, можливо, незручні питання й досі залишаються без відповіді. Слід поставити собі питання, чи так належить ставитися до членів правління? На мою думку, це неприйнятна, навіть ганебна поведінка. Заявляю, що всі мої наполегливі спроби запровадити корисні зміни у функціонуванні правління та староства ніколи не зустрічали доброзичливого прийняття старости й частини членів правління, які зовсім не зацікавлені в змінах функціонування цієї «закритої системи», надзвичайно шкідливої не лише для бюджету повіту, а й для його іміджу.
Я цього не приймаю, не підтримую і не буду підписувати це своїм прізвищем. Тому рішення про відставку з посади члена правління повіту приймаю свідомо й відповідально. З огляду на те, що членом правління повіту мене обрали радні коаліції PS-PSL-SLD, також заявляю, що вирішив залишити цю коаліцію. Користуючись нагодою, хочу одночасно подякувати радним Ради повіту за доручення мені обов’язків члена правління повіту, але водночас перепросити, що з причин, від мене незалежних, не можу виправдати їхніх надій та очікувань.
Маю намір залишитися незалежним радним, щоб відповідно до свого сумління, знань, досвіду в місцевому самоврядуванні та складеної на початку каденції присяги якнайкраще виконувати обов’язки радного й служити мешканцям нашого повіту та мого виборчого округу — ґміни Bolesławiec.

З повагою,
Kazimierz Gawron